Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №808/1139/17

адміністративне провадження №К/9901/48077/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді Чепурнов Д.В., Сафронов С.В., Мельник В.В.)

у справі № 808/1139/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренержи Холдинг»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренержи Холдинг» (далі - позивач, ТОВ «Укренержи Холдинг») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області, скаржник, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, в зв'язку з тим, що скаржником не надано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу та не надано документа про сплату судового збору.

В межах встановленого ухвалою строку для усунення недоліків вимоги ухвали податковим органом не виконано в частині надання документа про сплату судового збору, в зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 апеляційну скаргу повернуто.

20.12.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою повторно та заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що податковим органом вже подавалася апеляційна скарга, однак, в зв'язку з помилковою сплатою заявником суми судового збору за іншими, ніж зазначено в ухвалі суду, реквізитами, апеляційну скаргу було повернуто податкового органу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено буз руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказану ухвалу отримано відповідачем 23.02.2018 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900060457412, а.с. 56).

В межах встановленого ухвалою строку відповідачем не виконано вимоги ухвали від 19.02.2018. В зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 відмовлено ГУ ДФС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган звернуся з апеляційною скаргою вперше в межах встановлених процесуальних строків на апеляційне оскарження, однак апеляційна скарга була повернута скаржнику. Через десять днів з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги податковий орган звернувся з апеляційною скаргою повторно. При цьому, станом на 19.12.2017 судовий збір було сплачено. Скаржник зазначає, що на виконання вимог ухвали від 19.02.2018 ним було повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав неповажності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Також, податковий орган посилається на ухвалу Верховного Суду, в якій поновлено Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області строк на касаційне оскарження та зазначено, що після повернення касаційної скарги з причин несплати судового збору, скаржник в найкоротший термін звернувся з касаційною скаргою та сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на дату прийняття судом апеляційної інстанції ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження : якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме ненадання у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, безпідставним є посилання відповідача на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження як таких, що підтверджують поважність причин пропуску строку. Ухвала від 19.02.2018, якою визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху, податковим органом оскаржена не була.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не приймає посилання податкового органу на ухвалу Верховного Суду від 20.02.2018 у справі 0870/10725/12 (К/9901/841/17), оскільки судом касаційної інстанції прийнято рішення за відмінних обставин, які викладені у поданій касаційній скарзі, з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження та поновлення пропущених процесуальних строків. У справі, що розглядається податковим органом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (не надано у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження). В ухвалі від 20.02.2018 у справі 0870/10725/12 (К/9901/841/17) таких обставин не встановлено.

Доводи касаційної скарги щодо того, що на виконання вимог ухвали від 19.02.2018 ним було повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 808/1139/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко