Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2018 року у справі №826/9963/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №826/9963/15

адміністративне провадження №К/9901/45284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/9963/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Кашути Дмитра Євгеновича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Федорчука А.Б., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів: Епель О.В., Парінова А.Б.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича (далі також Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Уповноваженої особи в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між нею та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк»;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 12.09.2015, та зобов`язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідну додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення та дії Фонду гарантування вкладів щодо включення ОСОБА_1 до переліку фізичних осіб-вкладників, яким тимчасово призупинено виплату коштів;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у Уповноваженої особи були відсутні правові підстави для визнання договору банківського рахунку нікчемним, а тому відповідачем в порушення норм чинного законодавства, не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що 12.09.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» укладено договір банківського рахунку №1771/18916/2014, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UAН № НОМЕР_1 , приймає та зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

На рахунок позивачки 12.09.2014 ОСОБА_2 були перераховані грошові кошти у сумі 200000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 №597 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією 25.09.2014 було прийнято рішення №97 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 прийнято рішення №15 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією відповідача 26.01.2015 рішення №15 про початок ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 30.01.2015 розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з 30.01.2015 по 10.03.2015 включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду гарантування - ПАТ «Приватбанк».

Позивачка 11.02.2015 звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з проханням вирішення питання щодо виплати вкладу по Договору банківського рахунку № 1771/18916/2014 від 12.09.2014.

Листом від 20.02.2015 №1401/1064 Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" повідомлено позивачку про не включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Крім того, листом від 20.02.2015 №1401/1064 позивачку повідомлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб її включено до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів. З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Як вбачається з повідомлення №1101/3994 від 16.07.2015 договір банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014 визнано нікчемним на підставі п.2, 7 ч.3 ст.38 Закону.

Вважаючи, що відповідачем безпідставно позбавлено її права на отримання гарантованого державою відшкодування вкладу, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що позивачка є вкладником у розумінні чинного законодавства, а кошти на її рахунку - вкладом, який підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах встановленої законом суми гарантованого відшкодування.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського рахунку, укладений між позивачкою та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до неї правомірно застосовано відповідні наслідки

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, укладення договору рахунку та зарахування коштів на рахунок позивачки відбулось 12.09.2014 до початку віднесення ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (25.09.2014).

Колегія суддів звертає увагу на безпідставність посилань відповідача на пункти 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки умовою застосування зазначених пунктів Закону при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством, проте одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000 грн прямо встановлена законодавством України.

При цьому обставини перерахування юридичною особою коштів за договором поворотної фінансової допомоги не свідчать про нікчемність укладеного договору банківського вкладу та перерахунку коштів, оскільки Уповноваженою особою Фонду не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови укладеного договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Умови договору банківського рахунку позивача є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, чинній з 11 липня 2014 року, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

За наведених вище обставин, правильними є висновки судів про те, що позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивачку, як вкладника банку до переліку дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів осіб.

Щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014, а також визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог фактично не оскаржуються, а тому, з урахуванням вимог 341 КАС України, не переглядаються.

За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014, а також визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014 із закриттям провадження у справі в цій частині та залишення в решті судових рішень без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Кашути Дмитра Євгеновича - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014, а також визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 договору банківського рахунку №1771/18916/2014 від 12.09.2014. У цій частині провадження у справі №826/9963/15 закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду