Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа №127/3006/19

адміністративне провадження №К/9901/31442/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Охрімчук І. Г., судді: Капустинський М. М., Смілянець Е. С.) від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Вінницької райдержадміністрації), у якому просила:

- зобов`язати відповідача вести облік та всю документацію за раніше встановленими формами обліку, як це робили рік тому, одразу після рішення Вінницького міського суду м. Вінниці по справі № 127/16051/16-ц, використовуючи дані з обмеженого переліку, дійсно необхідні для надання субсидії на паперових носіях, без надання людині номеру замість ім`я;

- заборонити відповідачу надалі стосовно позивачки присвоювати будь-які ідентифікатори, включно номеру запису в реєстрі (УНЗР), збирати, обробляти та розміщувати інформацію в електронних системах, а також передачу інформації третім особам та до держреєстру;

- надати життєво-необхідні засоби допомоги руху в реальні строки та забезпечення контролю;

- відшкодувати моральну шкоду в сумі 150 000 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії УПСЗН Вінницької райдержадміністрації щодо внесення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій інформації щодо ОСОБА_1 без надання згоди. Зобов`язав УПСЗН Вінницької райдержадміністрації виключити з Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій інформацію щодо ОСОБА_1 , відображену за порядковим номером 5734. У задоволенні решті позовних вимог відмовив.

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні цієї заяви відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції не врахував того, що у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року відсутні належні обґрунтовування в частині відмови у задоволенні позову у цій справі та підстави відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1

25 листопада 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 25 березня 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

При цьому, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого його виконання є ускладненим внаслідок неясності резолютивної частини.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі № 638/7215/16-а.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у своїй заяві про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року просить надати відповідь чому під час розгляду її апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року апеляційний суд не врахував усі доводи скаржниці та проігнорував вимоги статтей Конституції України, якими їй гарантовано право на недоторканість приватного життя.

Тобто, аргументи скаржниці, викладені у заяві про роз`яснення судового рішення, фактично зводяться до її незгоди з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням по суті спору.

Крім того, дослідивши текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що як мотивувальна, так і резолютивна частина цієї постанови суду є чіткими та повністю зрозумілими, що унеможливлює неоднакове тлумачення висновків суду та не може стати причиною ускладнення чи неможливості виконання судового рішення.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, постановив судове рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін