Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №810/1766/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №810/1766/17

адміністративне провадження №К/9901/41750/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Лотос»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у складі судді Лиска І.Г.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у складі суддів Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

у справі № 810/1766/17

за позовом Приватного підприємства «Лотос»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

18 травня 2017 року Приватне підприємство «Лотос» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення - рішення від 16 грудня 2016 року №0008511403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26668 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6667 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

03 липня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, у задоволені позову відмовлено, з мотивів того, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ "ТКМ і ДМ" та ТОВ «Відродження ЗГК» не було, оскільки ці операції не підтверджено відповідними документами, обов'язковість складання яких передбачено договорами, відтак відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

17 жовтня 2017 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Підприємства, скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 грудня 2016 року №0008511403 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33335 грн.

24 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 23 жовтня 2017 року, та витребувано справу №810/1766/17 з Київського окружного адміністративного суду.

11 грудня 2017 року справа №810/1766/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №810/1766/17 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/41750/18 передані до Верховного Суду.

12 січня 2018 року податковим органом подано відзив до Верховного Суду на касаційну скаргу Підприємства, який долучений до матеріалів справи, та у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне підприємство «Лотос» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31970341, перебуває на податковому обліку податкового органу з 21 квітня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 30 листопада 2010 року, основними видами його діяльності виробництво дерев'яної тари.

Податковим органом у листопаді 2016 року згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Лотос" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 1981», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Агро Артіль», Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобад М», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКМ і ДМ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження ЗГП» за період з 01 січня 2014 року по 13 липня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30 листопада 2016 року № 980/10-02-14-03/31970341/99, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 26 668 грн (далі - акт перевірки).

16 грудня 2016 року керівником податкового органу, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0008511403, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33 335 грн, за порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в тому числі за основним платежем - 26 668 грн, за штрафними санкціями - 6667 грн, застосованими на підставі пункту 123.1 статті 123, підпункту 129.1.2 статті 129 цього кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка проведена на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29 липня 2016 року по кримінальній справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Лотос» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АТП 1981», ТОВ «Кагарлик Агро Артіль» ТОВ «Слобода М», ТОВ «ТКМ і ДМ», ТОВ «Відродження ЗГП» за період з 01 січня 2014 року по 13 липня 2016 року.

Судом першої інстанцій в основу доведеності складу податкових правопорушень покладені обставини зазначені ухвалою про надання дозволу на проведення перевірки в межах кримінальної справи та відсутність належних підстав формування бухгалтерського обліку по факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції обмежився доводами основаними на другій із вищеозначених підстав.

Також встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 21 січня 2016 року Підприємством "Лотос" придбано у січні 2016 року матеріали для виробництва дерев'яної тари дошку обрізну 10*5 у кількості 37,04 м3 на суму 100000 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКМ і ДМ", виконання якого позивач доводить шляхом надання рахунку оплату матеріалів №1 від 28 січня 2016 року на суму 100008 грн. (в т.ч. ПДВ 16668 грн.), податкову накладну №1 від 28 січня 2016 року на суму 100008 грн. (в т.ч. ПДВ 16668 грн.), видаткову накладну №1 від 28 січня 2016 року також на суму 100008 грн (в т.ч. ПДВ 16668 грн.), платіжне дорученням №723 від 28 січня 2016 року у розмірі 100008 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством за наслідками вищеозначених господарських операцій сплачену у складі товару суму податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту та податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

17 березня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження ЗГП" укладено та виконано договір купівлі-продажу, за яким позивачем придбано будівельні матеріали, всього на суму з ПДВ 60000 грн, що підтверджується рахунком на оплату, податковою накладною та видатковою накладною від 18 березня 2016 року. Податкова накладна зареєстрована в реєстрі накладних, що підтверджується квитанцією з повідомленням. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №761 від 18 березня 2016 року у розмірі 60000 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що суму податку на додану вартість сплаченого у ціні товару, за цими господарськими операціями позивачем включена до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Суд вбачає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку на підставі пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, при цьому не надано оцінки тій обставинні, що перевірку проведено на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29 липня 2016 року по кримінальній справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Лотос» (позивача у справи), зокрема з його контрагентами за взаємовідносинами з якими збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Відтак, у межах спірних відносин мали місце не захід податкового контролю, як зазначено судами попередніх інстанцій, а захід забезпечення кримінального провадження (специфічна слідча (розшукова) дія), що доводить відсутність підстав використання доказу здобутого в кримінальному провадженні, в податкових правовідносинах.

Суд визнає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи.

Оцінюючи спірні правовідносини Суд вважає за необхідне зупинитися на ухвалі про призначення перевірки, яка серед іншого не долучена до матеріалів справи, так само як і наказ, що виданий на її виконання.

Суд визнає, що призначена слідчим суддею перевірка (або надання дозволу на її проведення) відповідно до частини другої статті 93 Кримінального кодексу України, за своїм характером може характеризуватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія. Зазначена правова невизначеність, відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і як наслідок до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених КПК України, як самостійної дії.

Суд вважає, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді у будь-яких якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

Конкуренція між пріоритетом вирішення кримінальної справи над податковим спором і навпаки існувала із самого початку унормування фінансових правовідносин.

Так, пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

У межах спірних відносин поза увагою судів попередніх інстанцій залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права при ухваленні судових рішень, не з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого касаційна скарга позивача частково підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Лотос» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі № 810/1766/17 скасувати.

Справу №810/1766/17 направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер