Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2018 року у справі №826/15443/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №826/15443/17

провадження №К/9901/53254/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Аверкової В.В. від 16 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., від 22 травня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» (далі - ТОВ Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент ДАБК . Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 30 жовтня 2017 року № 350;

- зобов`язати ДАБІ України внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт від 28 квітня 2014 року № КВ 083141180669 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 14 травня 2014 року № КВ 143141340020.

2. В обґрунтування позову зазначено, що рішення Департаменту ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації прийнято за відсутності правових підстав, оскільки висновки щодо зазначення у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних не підтверджується документально.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Департаменту ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 30 жовтня 2017 року № 350.

В решті позовних вимог відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про зазначення позивачем в декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, та, що проектна документація розроблена з істотними порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності, адже жодної перевірки Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо даних, викладених у листах Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 від 24 жовтня 2017 року № 073/Г-1704 та Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2017 року № 17/1/2-28716-16 проведено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року і просив прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Департаменту ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 30 жовтня 2017 року № 350 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція індивідуального 8-ми поверхового будинку на АДРЕСА_1 у багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом» від 28 квітня 2014 року № КВ 083141180669 та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального 8-ми поверхового будинку на АДРЕСА_1 у багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом» від 14 травня 2014 року № КВ 143141340020, на підставі листа Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат архітектора - НОМЕР_1 ) від 24 жовтня 2017 року (вх. № 073/Г-1704 від 24 жовтня 2017 року) та листа Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2017 року № 17/1/2-28716-16 (вх. 073/7776 від 26 жовтня 2017 року), в яких зазначено про неправомірні дані зазначені позивачем у вказаних деклараціях.

7. На підставі вищевказаного наказу, ДАБІ України внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт від 28 квітня 2014 року № КВ 083141180669 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 14 травня 2014 року № КВ 143141340020.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга Департаменту ДАБК міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно було досліджено всі матеріали справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зокрема зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що інформація, на підставі якої Департаментом було видано оскаржуваний наказ, надійшла на його адресу в офіційному повідомленні від компетентного органу влади, яким встановлено факт зазначення недостовірних даних і фактично встановлено наявність недостовірних даних в деклараціях.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та посилається на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір виник щодо внесення до декларацій про початок виконання будівельних робіт від 28 квітня 2014 року № КВ 083141180669 та про готовність об`єкта до експлуатації від 14 травня 2014 року № КВ 143141340020 недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним.

11. Зазначені декларації скасовано в 2017 році шляхом прийняття про це наказу без проведення перевірки.

12. Отже, основним правовим питання є підтвердження законності скасування декларацій без проведення безпосередньо на об`єкті перевірки, визнання факту недостовірних даних у декларації підставою відповідальності у вигляді скасування декларації.

13. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності наказу Департаменту ДАБК міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 30 жовтня 2017 року № 350, з огляду на наступне.

14. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

15. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

16. Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

17. Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

18. Так, згідно з абзацом 6 пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилом абзацу 8 пункту 15 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

19. Водночас, відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

20. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

21. Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

23. Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

24. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, жодної перевірки позивача контролюючим органом проведено не було, саме інформація, зазначена в листі Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 та листі Генеральної прокуратури (із відповідними протоколами допиту свідків), слугувала підставою для прийняття оскаржуваного наказу «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 30 жовтня 2017 року № 350 на підставі частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

26. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинної станом на дату реєстрації зазначеної декларації) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Пунктом 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

28. Оскільки декларацію про початок виконання будівельних робіт від 28 квітня 2014 року № КВ 083141180669 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 14 травня 2014 року № КВ 143141340020 скасовано відповідачем поза межами порядку та способу, встановленого Порядком № 553, зазначене є підставою для скасування рішення відповідача від 30 жовтня 2017 року № 350 про скасування реєстрації декларації.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено недотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, і як наслідок, скасування декларацій без належних правових підстав.

30. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16.

31. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).

48. Крім того, у пункті 49 рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy, № 22774/93) Європейський суд з прав людини в котрий раз звернув увагу, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

32. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

Л.Л. Мороз