Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.11.2020 року у справі №580/3199/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2021 року

Київ

справа №580/3199/19

адміністративне провадження №К/9901/30447/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є. А., Яковенка М. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/3199/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язати утриматися від вчинення дій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року (суддя Паламар П. Г. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (головуючий суддя - Черпіцька Л. Т., судді: Глущенко Я. Б., Собків Я. М. ),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Азот" (далі - позивач, ПАТ "Азот") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офісу ВПП ДПС), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача, направлені на продаж майна ПАТ "Азот", яке перебуває у податковій заставі, а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8, номер об'єкта в РПВН: 91572: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 А в осях 6-8, побутовий корпус 681 А, корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корпус 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латексу, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, будівля упаковки корпусу 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 5,36/4, корпус 551 Б; учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв. м., номер об'єкта в РПВН: 7760064; датчик диференціального тиску, модель EJA 110А EMS5B-67DD; скрубер високого тиску Е-203; теплообмінник 1140-СА/СВ; насос, тип MSIA 05007 9ВВ 511 4R;

- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, направлених на продаж майна ПАТ "Азот", яке перебуває у податковій заставі, а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8, номер об'єкта в РПВН: 91572: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 А в осях 6-8, побутовий корпус 681 А, корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корпус 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латексу, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, будівля упаковки корпусу 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 5,36/4, корпус 551 Б; учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв. м., номер об'єкта в РПВН: 7760064; датчик диференціального тиску, модель EJA 110А EMS5B-67DD; скрубер високого тиску Е-203; теплообмінник 1140-СА/СВ; насос, тип MSIA 05007 9ВВ 511 4R.

Позов вмотивовано тим, що відповідач всупереч вимог пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) здійснює заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, без попереднього стягнення коштів з рахунків. Водночас, ПК України встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку - за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, тобто закріплено пріоритет погашення податкового боргу саме за рахунок коштів, а не майна. Відтак, на думку позивача, дії та заходи, направлені на реалізацію та продаж майна позивача, яке перебуває у податковій заставі, є передчасними.

Зазначено, що згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності загальна вартість майна, що перебуває у податковій заставі, становить 82 389 071,15 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі №823/2233/18 надано дозвіл Офісу ВПП ДПС на погашення суми податкового боргу в розмірі 10 044 568,85 грн за рахунок майна ПАТ "Азот", що перебуває у податковій заставі. Водночас, з листа Товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" №01-1309/2019 від 13 вересня 2019 року слідує, що відповідач уклав договір-доручення на організацію та проведення цільового аукціону з продажу усього майна позивача, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу ВПП ДПС, направлені на продаж майна ПАТ "Азот", яке перебуває у податковій заставі, а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8, номер об'єкта в РПВН: 91572: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 А в осях 6-8, побутовий корпус 681 А, корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корпус 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латекса, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, будівля упаковки корпусу 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 5,36/4, корпус 551 Б; учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв. м., номер об'єкта в РПВН: 7760064; датчик диференціального тиску, модель EJA 110А EMS5B-67DD; скрубер високого тиску Е-203; теплообмінник 1140-СА/СВ; насос, тип MSIA 05007 9ВВ 511 4R. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі №823/2233/18 Офісу ВПП ДПС надано дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 10 044
568,85 грн за рахунок майна ПАТ "АЗОТ", що перебуває у податковій заставі.

13 вересня 2019 року товарна біржа "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" листом за № 01-1309/2019 повідомила ПАТ "Азот" про дату та місце проведення аукціону з продажу майна, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул.

Першотравнева, 72, що знаходиться на балансі позивача та перебуває в податковій заставі, а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8, номер об'єкта в РПВН: 91572: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 А в осях 6-8, побутовий корпус 681 А, корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корпус 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латексу, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, будівля упаковки корпусу 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 5,36/4, корпус 551 Б; учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв. м., номер об'єкта в РПВН: 7760064; датчик диференціального тиску, модель EJA 110А EMS5B-67DD; скрубер високого тиску Е-203; теплообмінник 1140-СА/СВ; насос, тип MSIA 05007 9ВВ 511 4R.

Згідно з висновком ПП "Дисконт" про вартість майна ПАТ "Азот" виставленого на торги, вона становить 82 389 071,15 грн.

Не погоджуючись з діями, направленими на продаж майна, позивач звернувся до суду.

Судами також встановлено, що податковий борг на погашення якого рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі №823/2233/18, надано дозвіл Офісу ВПП ДПС в розмірі 10 044 568,85 грн зменшився внаслідок його сплати на суму 9 607 690,27 грн, що і не заперечується сторонами.

Непогашеною залишилася пеня в розмірі 373478,58 грн.

Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на порушення податковим органом процедури стягнення податкового боргу, передбаченої статтею 95 ПК України, оскільки рішенням суду у справі №823/2233/18 підтверджено обґрунтованість такої вимоги контролюючого органу, що має враховуватись в силу положень статті 78 КАС України. Водночас, суд врахував, що 9 607 690,27 грн з 10 044 568,85 грн податкового боргу вже сплачено позивачем, натомість, загальна вартість майна, виставленого на продажу, становить 82 389 071,15 грн. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Офісу ВПП ДПС щодо виставлення усього майна, що перебуває у податковій заставі, на аукціон. Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій, направлених на продаж майна ПАТ "Азот", оскільки не сплаченою залишається сума боргу у розмірі 373478,58 грн з суми податкового боргу, на погашення якої судом надано дозвіл.

Апеляційний суд в повній мірі погодився з наведеними висновками та залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з судовими рішеннями, Офіс ВПП ДПС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове про відмову в позові.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження позивач вказав пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 95 ПК України за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу. На переконання скаржника, питання неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках вже перевірялось судом згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 826/2233/18. На виконання означеного судового рішення податковим органом було прийнято рішення від 27 березня 2019 року №15552/10/28-10-46-21-14 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі, у якому не фіксується певна сума податкового боргу. При цьому ПК України не передбачає необхідності додаткового звернення до суду у разі, якщо податковий борг збільшився або був частково погашений.

Додатково скаржник зауважив, що на даний час загальна сума податкового боргу ПАТ "Азот" за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 77710013,98 грн.

Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження 7 грудня 2020 року, проте у встановлений у вказаній ухвалі десятиденний строк не скористався правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу. В силу положень частини 1 статті 338 КАС України направлені до суду касаційної інстанції поштою 22 січня 2021 року пояснення у справі, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, колегією суддів не розглядаються.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 341 КАС України, колегія суддів переглядає судові рішення лише в частині задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив суд надати оцінку діям відповідача, направленим на продаж майна ПАТ "Азот", що перебуває у податковій заставі, на цільовому аукціоні. За позицією позивача, яку підтримали суди попередніх інстанцій, податковим органом було порушено вимоги чинного законодавства внаслідок укладення договору-доручення з товарною біржою "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" на реалізацію усього майна позивача, що перебуває у податковій заставі, оскільки розмір непогашеного податкового боргу з суми 10044568,85 грн, на погашення якої надано дозвіл судом, становив лише 373478,58 грн. Натомість, загальна вартість майна, що перебувало у податковій заставі, та яке передано на реалізацію з аукціону, становила 82389071,15 грн згідно з висновком про вартість майна, зробленого на замовлення ПП "Азот" відповідно до положень пункту 95.12 статті 95 ПК України.

За позицією контролюючого органу, зверненню до товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" з дорученням про організацію цільового аукціону передувало винесення рішення від 27 березня 2019 року №15552/10/28-10-46-21-14 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі. Сутність такого рішення полягає в тому, що в ньому не фіксується конкретна сума податкового боргу, що підлягає погашенню, а здійснюється погашення усього боргу. Вказане рішення ПАТ "Азот" оскаржено не було. При цьому загальна сума податкового боргу збільшилась з часу ухвалення рішення Чернігівським окружним адміністративним судом від 19 листопада 2018 року у справі №823/2233/18 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене та підстави відкриття касаційного провадження, колегія суддів встановила, що ключовим питанням у цій справі є порядок продажу податковим органом майна, що перебуває у податковій заставі, у разі, якщо сума податкового боргу, яка була предметом дослідження при наданні судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, зменшилась, проте, загальний розмір податкового боргу - збільшився.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених пунктом 88.1 статті 88 ПК України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені Пунктом 89.1 статті 89 ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені Пунктом 89.1 статті 89 ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в Пунктом 89.1 статті 89 ПК України, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

За правилами пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.6 статті 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Пунктом 93.1 статті 93 ПК України визначені випадки звільнення майна платника податків з податкової застави, зокрема з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників (пункт 95.6 статті 95 ПК України).

Пунктом 95.7 статті 95 ПК України встановлено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації та визначено порядок здійснення такого продажу.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу, зокрема, встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з рахунків платника податків, а у разі їх недостатності - погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Виконуючи контрольну функцію при наданні відповідних дозволів у процедурі погашення податкового боргу, суди не визначають податкові періоди, за які утворився борг, а перевіряють факт його наявності та дотримання контролюючим органом обов'язку із вжиття відповідних заходів по стягненню податкового боргу у порядку, визначеному ПК України. Відтак, при оцінці правомірності поведінки податкового органу при вжитті заходів з погашення податкового боргу помилковим є виділення у загальній сумі безперервно існуючого податкового боргу лише тієї його частини, що залишилась непогашеною із суми боргу, який був предметом оцінки суду під час надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Слід враховувати сукупний і фактично існуючий на час вчинення податковим органом певної дії податковий борг.

Разом з тим, дії податкового органу, вчинювані в ході багатокрокової процедури із стягнення податкового боргу, повинні бути законними та відповідати вимогам, що висуваються до дій суб'єкта владних повноважень приписами статті 2 КАС України.

Так, згідно з пунктами 2 та 8 частини другої зазначеної статті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені): з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зміст податкової застави та подальше вжиття контролюючим органом передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення відповідних сум полягає у забезпеченні виконання платником податків свого податкового обов'язку шляхом сплати податкового боргу, але не має на меті обов'язкову реалізацію усього описаного у податкову заставу майна.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що на підставі рішення суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючим органом приймається рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Водночас, із змісту приписів пунктів 89.2, 89.6 статті 89, пункту 95.6 статті 95 ПК України слідує, що як опис майна платника податків у податкову заставу, так і подальша його реалізація шляхом продажу повинна здійснюватись за рахунок того майна, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Податковий кодекс України ставить у залежність право органів ДПС України на продаж майна, описаного в заставу, від співвідношення між сумою непогашеного боргу та достатністю вартості майна на час продажу. Відсутня необхідність у реалізації усього описаного у податкову заставу майна у разі, якщо для погашення податкового боргу, існуючого станом на час вчинення таких дій, достатньо лише його часткового продажу.

Таким чином, надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, або прийняття іншого рішення щодо встановлення способу погашення податкового боргу не звільняє податковий орган від обрання зваженого та розумного підходу до застосування всього дозволеного Податковим кодексом України арсеналу заходів задля забезпечення права платника податків на власність, що гарантоване Конституцією України. Дотримання таких умов вимагається задля забезпечення балансу між публічним (сплатою податкового боргу) і приватним інтересом (захист права власності платника податків).

Рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, не позбавляє органи ДПС України права продовжувати заходи по стягненню такого боргу за рахунок коштів, якщо такі з'являються у платника податків. При цьому податковим органом має бути врахована динаміка надходження коштів та співвідношення залишку боргу до його початкової величини та до вартості майна, що передається на реалізацію.

Вирішуючи цей спір в частині достатності встановлених судами обставин справи та належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

При вирішенні кожної справи суд першочергово надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу. Така оцінка здійснюється на підставі аналізу як доводів позивача про наявність у нього порушеного права, які дають підстави ініціювати позов, так і встановлених судом в ході судового розгляду фактичних обставин справи, що дають підстави для висновку про наявність порушеного права.

Крім того, суд визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Здійснюючи таку перевірку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, ініціюючи позов, особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність дійсно протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У цій справі позивач не погоджується із вчиненими Офісом ВПП ДПС діями із звернення до товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" задля організації цільового аукціону, оскільки податковий борг у сумі 10044568,85 грн майже повністю було погашено, а вартість майна, яка мала б бути виставлена на реалізацію, становила 82389071,15 грн. У зв'язку з цим просив захистити його право шляхом визнання таких дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення дій із продажу майна, що перебуває у податковій заставі. Суди дійшли висновку про необхідність визнання протиправними таких дій контролюючого органу, проте не знайшли підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Офісу ВПП ДПС утриматися від вчинення дій із продажу майна, що перебуває у податковій заставі, з аукціону, оскільки податковий борг не був погашений позивачем у повній мірі.

Верховний Суд зазначає, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. З огляду на встановлені судами обставини саме по собі визнання протиправними дій відповідача без зобов'язання вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення не відповідає способам захисту порушеного права, визначеним у статті 5 КАС України.

Поряд з цим, впродовж розгляду справи контролюючий орган неодноразово наголошував на тому, що після отримання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 823/2233/18 про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 10044568,85
грн Офісом ВПП ДПС було прийнято рішення від 27 березня 2019 року №15552/10/28-1046-21-14 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платників податків, яке знаходиться у податковій заставі.

Слід зазначити, що рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, прийняте на підставі рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є самостійним індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, який стосується прав або інтересів визначеної у ньому особи.

Разом з тим, позивач не скористався наданим йому правом на оскарження рішення від 27 березня 2019 року №15552/10/28-1046-21-14, натомість, на підставі приписів пункту 95.12 статті 95 ПК України самостійно здійснив оцінку майна, що підлягало продажу, шляхом укладення договору з оцінювачем, про що свідчить висновок ПП "Дисконт" від 23 травня 2019 року.

Крім того, з листа товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" від 13 вересня 2019 року №01-1309/2019 слідує, що між Офісом ВПП ДПС та біржею ще 28 серпня 2019 року був укладений договір-доручення на проведення аукціону, питання щодо правомірності якого позивачем також не порушується.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень 27 вересня 2019 року до подання позовної заяви ПАТ "Азот" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони товарній біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" до набрання законної сили рішенням у відповідній справі вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ "Азот", яке перебуває у податковій заставі. У вказаній заяві ПАТ "Азот" зазначало, що має намір звернутись з позовом до товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2020 року (справа №925/1159/19) касаційну скаргу Офісу ВПП ДПС задоволено, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27 вересня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 січня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Поряд з цим ПАТ "Азот" 7 жовтня 2019 року також звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова-біржа", в якому просило припинити дії щодо реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, які вчиняються з порушенням передбаченого законом порядку; заборонити відповідачу проводити цільовий аукціон з продажу майна ПАТ "Азот", яке перебуває у податковій заставі, згідно з оголошенням від 13 вересня 2019 року, розміщеного в газеті "Експрес об'ява", та оголошенням від 13 вересня 2019 року, розміщеного на сайті www. mtpbirzha. com. ua.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 7 листопада 2019 року провадження у справі №925/1206/19 було зупинено до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/3199/19.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ПАТ "Азот", звертаючись до суду із цими позовними вимогами, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, які він вважає порушеними, оскільки визнання протиправними дій Офісу ВПП ДПС не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить чинність рішення від 27 березня 2019 року №15552/10/28-1046-21-14 та договору-доручення з товарною біржою "Міжрегіональна товарно-промислова біржа".

Відтак, за встановлених у цій справі обставин, оскаржуючи дії відповідача, позивач не правильно обрав спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, оскільки такі дії не призвели до жодних юридично-значимих наслідків, які можуть впливати на його права чи інтереси.

Відповідно до частин 1 -3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

За наслідками касаційного перегляду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року колегія суддів вважає, що зазначені рішення в оскарженій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові; в іншій частині судові рішення слід залишити без змін.

За правилами частин 1 та 3 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 та 3 статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №580/3199/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалити у справі №580/3199/19 нове рішення про відмову в позові в цій частині.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №580/3199/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ. М. Гімон Є. А. Усенко М. М. Яковенко