Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №804/7268/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №804/7268/16

касаційне провадження №К/9901/37277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (суддя - Боженко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді - Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Поліпласт-К» (далі - Товариство) до Дніпропетровської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило зобов'язати Митницю надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у сумі 41452,00 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на наявність у нього переплати з митних платежів (мита та податку на додану вартість), які позивач просив повернути на його поточний рахунок відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим звертався до Митниці з відповідною заявою, проте Митниця протиправно відмовила у задоволенні такої заяви не здійснила будь-яких дій, спрямованих на повернення позивачу наявної у нього переплати з митних платежів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, позов задовольнив: зобов'язав Митницю надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у сумі 41452,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Митниця не виконала покладених на неї чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення платнику податків суми надмірно сплачених митних платежів, з урахуванням того, що наявність такої переплати у Товариства підтверджена митною декларацією, аркушем коригування митної та рішенням суду, яке вступило у законну силу.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.10.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що належним доказом не включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є інформація податкового органу за місцем реєстрації платника податків, а не декларація з податку на додану вартість, оскільки у платника податку є право на коригування своєї податкової звітності.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.09.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 18.09.2018, який не відбувався у зв'язку з перебуванням судді Бившевої Л.І. на лікарняному, з огляду на що попередній розгляд справи був перенесений на 25.09.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 16.11.2015 між Товариством та Компанією «Shandong Sinchem Silica Gel Co. Ltd.» (Китай) був укладений контракт №POLISINCHEM/15, відповідно до якого Товариство придбало у Компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co. Ltd.» силікагель у кількості 22000 кг., за ціною 0,63 дол. США/кг на умовах поставки Qingdao, Китай, загальною вартістю 13860 дол. США. 16.02.2016 Товариство для здійснення митного оформлення вказаного вище товару звернулось до Митниці з митною декларацією №110070000/2016/301624., згідно якої митна вартість імпортованого товару була визначена за ціною контракту від 16.11.2015 № POLISINCHEM/15, загальна вартість - 390598,46 грн. (14564,74 дол. США).

17.02.2016 Митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110070000/2016/00017 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №110070000/2016/000011/1, в якому митна вартість товару була скоригована до 0,93 дол. США/кг та визначена загальна вартість товару у сумі 20460,00 дол. США, внаслідок чого Товариству було донараховано мито у розмірі 7971,54 грн. та податок на додану вартість - 33480,46 грн., усього на суму 41 452,00 грн. Картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару були оскаржені Товариством у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року у справі № 804/1313/16 апеляційну скаргу Товариства було задоволено: скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110070000/2016/00017 від 17.02.2016 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110070000/2016/000011/1 від 17.02.2016.

15.09.2016 Товариство звернулось до Митниці із заявою № 150916-01ДБ про повернення надміру сплачених митних платежів, а саме: на поточний рахунок Товариства мита у розмірі 7971,54 грн. та на електронний рахунок Товариства - податок на додану вартість у розмірі 33480,46 грн.

Митниця листом від 28.09.2016 року №1975/10/04-50-19 повідомила Товариство, що порушене у зверненні питання щодо встановлення факту надмірності сплати митних платежів буде розглянуто за результатами розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Митниці та контрольно-перевіряючих заходів щодо визначення суми надмірно сплачених коштів, з урахуванням положень Податкового кодексу України щодо уникнення подвійного відшкодування податку на додану вартість.

Також, судами було встановлено, що Товариство не включало податок на додану вартість за митною декларацією 110070000/2016/301624 до складу податкового кредиту лютого 2016 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини третьої статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право декларанта, який заявляє митну вартість, оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими теж немає. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено у статті 301 Митного кодексу України, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 був затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, відповідно до пункту 5 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Згідно з положеннями пункту 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що законодавством визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.

У справі, що розглядається, суди встановили, що наявність у Товариства надміру сплачених митних платежів підтверджена митною декларацією, аркушем коригування митної декларації та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року у справі №804/1313/16, які вступила у законну силу.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити. Посилання Митниці на можливість коригування платником податків податкової звітності є безпідставними, оскільки наявність у платника такого права не є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Т.М. Шипуліна