Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

25 травня 2018 року

справа №826/19583/15

адміністративне провадження №К/9901/25348/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (суддя - Коротких А.Ю.) у справі №826/19583/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультістрім" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультістрім» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог просило визнати дії податкового органу щодо відмови у прийнятті надісланої 17 липня 2015 року Товариством в електронній формі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року разом з Додатком №5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року протиправними, визнати протиправною відмову у прийнятті надісланої 17 липня 2015 року Товариством в електронній формі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року разом з Додатком №5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, оформлену листом від 23 липня 2015 року №18190/26/53-11-02-08, скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року №0035461501 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 170.00 гривень (за штрафними санкціями).

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 січня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправною відмову податкового органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року разом з Додатком №5 викладену у листі від 23 липня 2015 року №18190/26/53-11-02-08, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року №0035461501.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано протягом двадцяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору.

25 квітня 2014 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу відповідача у справі на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року повернуто скаржнику на підставі частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У червні 2016 року податковий орган повторно звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року у справі №826/19583/15 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване обмеженим надходженням коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та недоплатою судового збору та надано 30 - денний строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та подання до суду документ про сплату судового збору.

На адресу суду надіслано заяву, в якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач навів ті самі обставини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, які ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року визнано неповажними.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про недоведеність податковим органом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та правильність висновку суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною другою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на те, що первинну апеляційну скаргу податковим органом подано в межах строку на касаційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з причин не усунення її недоліків у встановлений строк, а саме неподання платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Окрім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2017 року податковому органу задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення касаційного провадження у справі №826/19583/15. У зв'язку з вищевикладеними Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у справі судовий збір у розмірі 1378 гривень.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №826/19583/15 залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ЄДРПОУ 39469994) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1378 гривень на розрахунковий рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 101)".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер