Історія справи
Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №815/3142/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 травня 2018 року
справа №815/3142/16
адміністративне провадження №К/9901/33290/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (суддя - Градовський Ю.М.) у справі №815/3142/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 09 березня 2016 року.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2016 року позовні вимоги задовольнив частково, визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 09 березня 2016 року в частині застосування до Товариства штрафу у розмірі 49 340,31 гривні. В задоволенні інших позовних вимог відмолено.
Відповідно до зворотнього поштового повідомлення представник податкового органу отримав зазначену постанову 18 жовтня 2016 року.
07 листопада 2016 року відповідачем у справі надіслано на адресу Одеського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову у справі №815/3142/16.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року залишено без руху на підставі статей 189, 187, 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано протягом тридцяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору та обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до зворотнього поштового повідомлення представник податкового органу отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 30 листопада 2016 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року на підставі частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відзив на касаційну скаргу від позивача у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.
Частиною другою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо особою не подано клопотання про поновлення строку.
Податковим органом не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В той же час, скаржник у касаційній скарзі зазначає про вчасне направлення апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції отримав 28 жовтня 2016 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, скаржник отримав постанову суду першої інстанції 18 жовтня 2016 року (а.с. 135а), у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковим органом апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Що стосується доводів відповідача у справі про повернення апеляційної скарги та неможливість сплатити судовий збір, Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а не повернуто апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору.
З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі №815/3142/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф.Ханова
І.А.Гончарова
І.Я.Олендер
