Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 826/7117/16

провадження № К/9901/3203/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/7117/16

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі колегії суддів: Добрянської Я. І., Федорчука А. Б., Кузьменка В. А.) від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мацедонської В. Е., Лічевецького І. О., Мильничука В. П.) від 08 серпня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975);

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

2. В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_2 зазначав, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Однак, Департамент фінансів Міністерства оборони України право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліда війни ІІІ групи не визнає.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, який отримав ІІІ групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у відповідності до положень Порядку № 975;

- зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку № 975.

4. 05 січня 2018 року до Верховного Суду було передано з Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 826/7117/16, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року була залишена без руху.

5. У встановлений строк Міністерством оборони України усунуто недоліки касаційної скарги. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

6. Водночас Міністерством оборони України разом з касаційною скаргою було подано клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 826/7117/16.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року у зазначеній справі відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу, а також заперечення щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

8. Станом на 25 квітня 2018 року відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до суду не надходило.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року - відмовлено.

10. У касаційній скарзі інших клопотань заявлено не було.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан, що підтверджується копіями військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату від 24 грудня 2015 року № 4314.

13. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 18 січня 2016 року № 138, множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівого плеча, правої лопатки, правої ноги (контузія головного мозку - 1980 року), старшого сержанта у відставці ОСОБА_2, є наслідком поранення (контузія) та захворювання позивача, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

14. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0447193 позивачу 22 лютого 2016 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

15. 23 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

16. Листом від 26 лютого 2016 року № ВСЗ/495 Київським міським військовим комісаріатом було надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок та пакет документів для вирішення питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно Порядку № 975.

17. Листом Київського міського військового комісаріату від 06 липня 2016 року №ВСЗ/1613 повідомлено ОСОБА_2, що відповідно до протоколу № 38, затвердженого Міністром оборони України 20 травня 2016 року, 03 червня 2016 року відбулось засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, яка дійшла висновку про необхідність повернення документів позивача на доопрацювання, оскільки відсутня довідка про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

18. Вважаючи, що Міністерством оборони України протиправно повернуто документи для призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

20. У відповідності до ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

22. Враховуючи те, що ІІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_2 за наслідками первинного огляду з 16 лютого 2016 року та причиною інвалідності є поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, суди дійшли висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011-XIІ та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

23. Згідно з абз. 2 п. 13 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України не розглянуто та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийнято.

25. Отже суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України фактично розглянуто не було, для захисту прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, як це передбачено Порядком № 975.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Міністерство оборони України не розглядало заяву позивача по суті, а лише повернуло документи у зв'язку з ненаданням повного пакету документів, за відсутності якого неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Скаржник зазначає, що позивачем не надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

27. Скаржник вказує, що оскаржувані дії Міністерства оборони України, які полягають у не розгляді питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, ґрунтуються на вимогах п. 11, 12, 19 Порядку № 975.

28. На думку скаржника, у порушення вимог ст. 52, 53 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) судами не було залучено до участі у розгляді справи Київський міський військовий комісаріат в якості другого відповідача або третьої особи.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

30. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

31. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

33. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

34. Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів виходить з того, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій Міністерства оборони України щодо повернення для доопрацювання документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

35. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ.

36. Статтею 41 цього Закону встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

37. За змістом ч. 2, 9 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

38. У разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 3 Порядку № 975).

39. Згідно п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

40. Надаючи оцінку діям Міністерства оборони України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у відповідності до п. 13 Порядку № 975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було. Наведене свідчить про недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку вирішення цього питання та порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів.

41. Водночас прийняття Міністерством оборони України рішення про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.

42. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року (справа № 806/986/16).

43. Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у зв'язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства оборони України розглянути документи щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії і прийняти відповідне рішення.

44. Доводи відповідача, вказані ним у касаційній скарзі про те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи у порушеннях вимог ст. 52, 53 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), не було залучено до участі у розгляді справи Київський міський військовий комісаріат в якості другого відповідача або третьої особи, є помилковими. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2016 року Київський міський військовий комісаріат було залучено до участі у справі в якості відповідача (а. с. 39).

45. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог позивача.

46. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 826/7117/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб