Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

Київ

справа №810/2543/16

адміністративне провадження №К/9901/24904/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Пласт» (далі - ПрАТ «Пласт») на ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 (Головуючий суддя - О.Є. Брагіна; залишення без руху)та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (Колегія у складі суддів: І.В. Федотов, Ю.А. Ісаєнко, О.М. Оксененко)у справі № 810/2543/16за позовомПрАТ «Пласт»доМиронівського відділення Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ОДПІ)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Пласт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000191200 від 27.07.2016 та відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 вказаний позов залишено без руху, з підстав: відсутності зазначення у позові номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти сторін, доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги та підтверджується кожна обставина справи; ненаданням оригіналу довіреності на повноваження особи, яка підписала позов та документу про сплату судового збору, визначеного судом у розмірі 30 806 грн. 50 коп. (за майнову вимогу) та 1378 грн. 00 коп. (за немайнову вимогу).

Також зауважено про не завірення доданих позивачем до позову додатків у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» (далі - ДСТУ), в частині проставлення на кожному аркуші таких відмітки, - «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту «підпис».

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2016 залишив без змін рішення суду першої інстанції, при цьому зазначив, що за загальним правилом позивач, звертаючись до суду зобов'язаний сплатити необхідний розмір судового збору, якщо тільки Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 він прямо не звільнений від такого обов'язку. Стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали, далі - КАС України) надає право суду відстрочити сплату судового збору, а не визначає за ним такого обов'язку, яке можливо з урахуванням скрутного майнового становища сторони, в даному випадку позивача. Також погодився суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції в частині необхідності завірити позивачем додані ним до позову додаткові документи згідно вимог ДСТУ.

Не погоджуючись з ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що судами не надана правова оцінка факту оскарження в судовому порядку ще 6-ти податкових-повідомлень рішень податкових органів, по одному з яких судовий збір складав 5697925 грн. 72 коп., хоча в апеляційному порядку в інших справах вони всі визнають протиправними та скасовуються, що є наслідком для можливості відстрочення сплати судового збору для можливості звернення з позовом про оскарження винесеного ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000191200 від 27.07.2016. ДСТУ не містить конкретного переліку документів до яких застосовуються правила, щодо застосування реквізиту засвідчення документу, а містить лише правила застосування даного реквізиту, тоді як більшість доданих до позову документів є судовими рішеннями, що взяті з ЄДРСУ, який заходиться у відкритому доступі, а відтак за своєю природою такі документи містять публічну інформацію, що не підлягає засвідченню.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

23.01.2017 Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу, якою касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито.

19.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Згідно пункту 3 частини першої статті 345 КАС України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Форма і зміст позовної заяви та вимоги до неї було передбачено статтями 105-106 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали).

Так, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою (частина перша статті 105 КАС України). У позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є (пункт 2 частини першої статті 106 КАС України, (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали); зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини першої статті 106 КАС України); у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору (пункт 5 частини першої статті 106 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали).

Згідно із частинами 2-5 статті 106 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали) на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

З урахуванням зазначених положень вбачається, що позивач бажаючи скористатись правом на розгляд його позову, має виконати, серед інших, вимоги наведених положень процесуального Закону.

Верховний Суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову ПАТ «Пласт» без руху з наведених підстав, зазначає, про передчасність такого рішення, виходячи з наступного.

Згідно наявної в матеріалах справи копії позову, вбачається що у його прохальній частині, представником позивача крім визначеної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до положень статті 88 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В порушення наведених положень судом не вирішувалось клопотання позивача про відстрочення сплату судового збору, хоча воно у відповідності до пункту 5 частини першої статті 106 КАС України було заявлене у позові, окремим пунктом прохальної частини.

При цьому, суд апеляційної інстанції, лише надав оцінку повноважень суду відстрочити сплату судового збору, залишивши поза увагою факт нерозгляду судом першої інстанції, заявленого представником позивача клопотання.

Також, Верховний Суд зазначає про помилковість визначення судом першої інстанції суми судового збору, необхідної до сплати за даний позов, виходячи з заявлення одночасно майнової та немайнової вимог. За змістом викладеної у позові позовної вимоги, ПрАТ «Пласт» просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000191200 від 27.07.2016, яку згідно із приписами пункту 1 частини другої статті 162 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали) слід розглядати як одну позовну вимогу майнового характеру.

Крім того, вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 в частині відсутності зазначення у позові номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти сторін, доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги та підтверджується кожна обставина справи не підтверджується копією позову, що знаходиться в матеріалах справи, з огляду на наступне.

Згідно із наявною в позові інформацією, його подано до Київського окружного адміністративного суду, позивачем є ПрАТ «Пласт», яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014, адреса: 08800, Київська область, Миронівський район, м Миронівка, вул. Соборності, 48. Представник позивача - Пагер Сергій Миколайович, адреса: АДРЕСА_1, тел..: НОМЕР_1. Відповідач: ОДПІ, адреса: 08800, Київська область, Миронівський район, м Миронівка, вул. вул. Соборності, 52.

На обґрунтування позовних вимог та на підтвердження необхідних для даної обставини справи, представником позивача надано до суду копію Акту №1/1500/288940445 від 17.06.2016 про результати камеральної перевірки, даних, задекларованих у податковій декларації з рентної плати (додаток №3) та копію податкового повідомлення-рішення №0000191200 від 27.07.2016 (додаток №4). Інші докази можуть бути витребувані, за необхідності, під час судового розгляду справи, як у позивача та відповідача, а не на етапі відкриття провадження в ній.

Твердження суду першої інстанції про необхідність засвідчення доданих до позову копій документів згідно ДСТУ, не може бути достатньою підставою для залишення позову без руху, так як такої вимоги не містив КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали). Власне, відповідність тієї чи іншої копії документу (письмового доказу) засвідчується судом у судовому засідання та приймається до матеріалів справи за їх значимістю для правильного вирішення справи по суті.

Крім того, питання, щодо необхідності надання позивачем документу про сплату судового збору підлягає повторному вирішенню, виходячи із нерозглянутого клопотання про відстрочення судового збору.

Враховуючи викладене, та те, що обмеження права особи на справедливий суд є неприйнятним явищем, про що Європейський Суд по правам людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, ухвала судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України (в чинній редакції) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не виконано наведених приписів статей 105-107 КАС України (в редакції чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали), що є наслідком скасування їх рішень, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пласт» задовольнити.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду