Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2021 року у справі №815/1684/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 815/1684/17

адміністративне провадження № К/9901/42432/18, К/9901/42429/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", Міністерства юстиції України

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року (колегія у складі суддів Бойко О. Я., Глуханчука О. В., Єфіменка К. С. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Косцової І. П., Семенюка Г. В., Шляхтицького О. І.)

у справі № 815/1684/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко",

про визнання незаконними та скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1.23.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко", в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №633/5 від 22.02.2017.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017, залишеною без змін ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
19.10.2017, позов задоволено.

3. Відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять вищевказані судові рішення скасувати.

4. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017 та 16.11.2017 було відкрито провадження у справі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017 було відмовлено у задоволені клопотання 13.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" про зупинення виконання оскаржуваних рішень.

6. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду. Ухвалою цього суду касаційні провадження об'єднано.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач Задорожнюк В. К. є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

8.22.02.2017 відповідач прийняв наказ № 633/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

9. Зазначеним наказом скасовано рішення від 05.10.2016 № 31732525, №31731394, прийняті позивачем, та пунктом 4 тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

10. Підставою оскаржуваного наказу став висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.02.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ "Горяц-Т" від 23.01.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
15.02.2017 №4176-0-33-17.

11. Скаргу ТОВ "Горяц-Т" мотивовано тим, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2016 №31732525 прийнято приватним нотаріусом Задорожнюк В. К. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ПАТ АБ "Порто-Франко", внесеної у базу даних заяв Державного реєстру прав
05.10.2016 №~organization0~. До цієї заяви додано, зокрема, іпотечний договір, укладений між ТОВ "Горяц-Т" (іпотекодавець) та Банком (іпотекодержатель), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л. С., зареєстрований у реєстрі за №283.

На підставі цього рішення приватним нотаріусом Задорожнюк В. К. внесено оскаржуваний запис про право власності №16755431 за Банком.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2016 №31731394 прийнято приватним нотаріусом Задорожнюк В. К. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Банку, внесеної у базу даних заяв Державного реєстру 05.10.2016 за №18902783.

На підставі цього рішення приватним нотаріусом Задорожнюк В. К. припинено запис про обтяження №312079, де особа, майно/права які обтяжуються - ТОВ "Горяц-Т", обтяжував - Банк за договором іпотеки. При цьому запис про іпотеку №313310 за договором іпотеки, який внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2013 №805594 не припинений.

12.28.11.2016 Господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №916/3248/16 за позовом ТОВ "Горяц-Т" до ПАТ АБ "Порто-Франко" про скасування рішення №31732525 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності, про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу, якою до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені Національний банк України та Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К.

13. Позивач вважає висновок комісії та наказ Міністерства юстиції України протиправними, та такими, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства України.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги ТОВ "Горяц-Т", скаргу розглянуто під час розгляду господарським судом спору з тих самих підстав.

Крім цього, Товариством пропущено встановлений законом строк звернення до контролюючого органу з такою скаргою.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" у касаційній скарзі покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач не обґрунтувала, яким чином оспорюваний наказ порушує її права в частині скасування рішення про державну реєстрацію та відповідного реєстраційного запису.

16. Відповідач в обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на те, що:

А) Міністерством юстиції України дотримано Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25.12.2015 №1128 та неналежним чином повідомлено заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги, а тому оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від прийнятий не у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки відповідач, на виконання вимог законодавства, розмістив повідомлення, не пізніше як за 2 дні до проведення засідання на офіційному сайті за посиланням https://miniust. gov. ua/in/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-14-sichnya-2019-rокu.

Б) позивач порушив норми законодавства під час вчинення реєстраційних дій.

17.15.12.2017 надійшов відзив від Позивач, а якому останній покликався на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на порушення відповідачем процедури розгляду скарги.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, та дійшов таких висновків.

19. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до ч. 1,2 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від
15.05.2003 N 755-IV (далі - Закон N 755-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

21. Згідно із ч. 3 статті 34 Закону N 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

22. Відповідно до ч. 4 статті 34 Закону N 755-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

23. Відповідно до ч. 6 статті 34 Закону N 755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

- відмову в задоволенні скарги;

- задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

24. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

25. Згідно із ч. ч. 8,10 статті 34 Закону N 755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

- скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

- на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

- у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

- у разі наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

- є рішення цього органу з такого самого питання;

- в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

- скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

- закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

- державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

26. Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок) розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

27. Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

28. Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

29. Використання прислівника "обов'язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

30. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

31. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

32. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172).

33. Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку № 1128, відповідно до якого cуб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

34. Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб'єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не повідомило ОСОБА_1 про час та місце розгляду скарги ТОВ "Горяц-Т", не запросило її для участі у розгляді скарги. Матеріали справи не містять жодного доказу про те, що відповідач у встановленому чинним законодавством порядку направив на адресу позивача копію скарги та доданих до неї документів.

36. Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що повідомлення суб'єкту оскарження шляхом розміщення оголошення щодо дати та часу розгляду Комісією скарги на офіційному сайті Міністерства спосіб не передбачено законом, оскільки пункт 10 Порядку №1128 прямо передбачає такий спосіб.

37. Однак оголошення не містило будь-якої інформації стосовно того, що скарга ТОВ "Горяц-Т" стосується рішень ОСОБА_1, і остання мала з'явитися на засідання Комісії, а тому не може вважатися належним сповіщенням позивача.

38. Отже, позивач був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.

39. На Міністерство юстиції України покладено обов'язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

40. З огляду на вищенаведене, встановивши, що скаржника, суб'єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

41. Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

42. З наведених підстав Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб на офіційному сайті.

43. Висновки Суду у цій справі відповідають правовим висновкам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зазначеним у постанові від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, та Верховного Суду, які наведено у постановах від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 та від
12.12.2018 у справі №826/8976/17.

44. Водночас Суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" про те, що позивач позбавлена права оскаржувати наказ в частині реєстраційних записів та рішення з огляду на таке.

45. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

46. Положеннями частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

47. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

48. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

58. Наказ №633/5 від 22.02.2017 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2016 №31732525 та №31731394, а також внесення запису про скасування реєстраційного запису №16755431 та поновлення запису про обтяження №312079 стосується виключно майнових прав третіх осіб.

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що винили на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

У постанові від 01.07.2020 у справі №9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв'язку із чим суд першої інстанції правильно не роз'яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом".

З огляду на вищенаведене, нотаріус у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначених пунктів наказу в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

59. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в цілому.

60. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

61. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

62. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження в частині позовних вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України №633/5 від 22.02.2017 щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від
05.10.2016 №31732525 та №31731394, а також внесення запису про скасування реєстраційного запису №16755431 та поновлення запису про обтяження №312079.

Керуючись ст.238, 341, 343, 354 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі №815/1684/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2017 року №633/5.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб