Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2018 року у справі №813/1143/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №813/1143/16

адміністративне провадження №К/9901/5925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Мартинюк Н. М., Шишова О. О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у складі судді Грень Н. М. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Святецького В. В. (головуючого), Гудима Л. Я., Шинкар Т. І. у справі №813/1143/16 за позовом ОСОБА_1 до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконними наказів та зобов'язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач), уточнивши у подальшому який, просив:

- визнати безпідставними, незаконними накази про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді позбавлення премії від 13.09.2012 №203 та наказ від
15.04.2013 №96;

- скасувати наказ про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді позбавлення премії від 13.09.2012 №203 та наказ від 15.04.2013 №96

- зобов'язати Червоноградську ОДПІ провести нарахування, перерахунок премій за відповідні періоди ОСОБА_1 та виплатити їх;

- зобов'язати Червоноградську ОДПІ провести перерахунок заробітної плати за період з 01.08.2012 по 15.08.2013 та виплатити донараховану суму заробітної плати, відпускних, лікарняних та інших витрат.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
25.10.2016 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання безпідставним, незаконним наказу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді позбавлення премії від 13.09.2012 № 203 та наказу від 15.04.2013 № 96; скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді позбавлення премії від 13.09.2012 № 203 та наказу від 15.04.2013 № 96 залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. ОСОБА_1 працював на посаді головного державного податкового інспектора сектору погашення податкового боргу ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС (правонаступником якої є Сокальська ОДПІ).

3.2. Наказом ДПІ в Радехівському районі від 13.09.2012 №203 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" зменшено розмір премії на 50 відсотків за результатами роботи у вересні 2012 року головному державному податковому ревізор-інспектору сектору погашення податкового боргу ОСОБА_1 за незабезпечення належним чином заходів щодо боржника.

3.3. Наказом ДПІ в Радехівському районі від 15.04.2013 №96 "Про притягнення до відповідальності" зменшено розмір премії за лютий 2013 року на 95 відсотків головному державному податковому ревізор-інспектору сектору погашення податкового боргу ОСОБА_1 за неналежне оформлення матеріалів по ТзОВ "Барс" ЛТД для стягнення податкового боргу з боржника в судовому порядку, які повертались юридичним сектором на доопрацювання; невиконання доручень керівника інспекції надані на оперативній нараді 13.02.2013 в частині проведення аналізу податкового боргу, забезпечення податкового боргу заставою, здійснення аналізу виставлених податкових вимог та передачі матеріалів до суду станом на 01.02.2013; неналежне оформлення акту опису майна по ТзОВ "Барс" ЛТД (порушено п.п.89.2; ст. 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI із змінами та доповненнями, порушено Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 №1273).

3.4. З наказом від 13.09.2012 №203 "Про притягнення до відповідальності" позивач ознайомлений 13.09.2012, утім від підписання даного наказу відмовився, про що складено акт від 13.09.2012 за участі трьох посадових осіб ДПІ у Радехівському районі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4).

3.5. З наказом від 15.04.2013 №96 "Про притягнення до відповідальності" позивач ознайомлений 15.04.2013, однак підписувати даний наказ відмовився, про що складено акт за участі трьох посадових осіб ДПІ у Радехівському районі (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4).

3.6. Наказом від 15.08.2013 №14-0 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку та грошову компенсацію за невикористані відпустки.

3.7. Про існування оскаржуваних наказів позивачу було відомо ще у вересні 2012 та квітні 2013 року відповідно.

3.8. Вважаючи вищевказані накази незаконними, 30 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

4. Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення з позовом до суду, оскільки про порушення своїх прав дізнався у вересні 2012 та квітні 2013 року відповідно. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду у березні 2016 року з позовними вимогами про визнати безпідставними, незаконними наказів та їх скасування.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду.

6. Вказує, що судом апеляційної інстанції протиправно залишено без розгляду його позовні вимоги, оскільки в силу частини 2 статті 233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

7. У запереченні на касаційну скаргу Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи частини 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

9. Згідно з частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

9. Акти про відмову позивача від підписання оскаржуваних наказів, складені
13.09.2012 та 15.04.2013 відповідно, про які йде мова вище, свідчать про обізнаність останнього про порушення його прав.

10. Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність факту пропуску позивачем у даному випадку встановленого законом тримісячного строку звернення до суду.

11. Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

12. За такого правового регулювання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

13. Доводи касаційної скарги відносно безпідставного незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень частини 2 статті 233 КЗпП України, якими передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, не ґрунтуються на законі, оскільки у даному випадку заявлено вимоги щодо оскарження наказів, якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення.

14. Частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. У Частині 1 статті 350 КАС України закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

16. З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

17. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

18. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

19. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді Н. М. Мартинюк

О. О. Шишов