Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.10.2019 року у справі №660/71/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №660/71/17

адміністративне провадження №К/9901/45326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Запорожан Д. В., судді: Романішин В. Л., Шляхтицький О. І.) від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бериславського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Придніпровське", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Нововоронцовського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом Бериславського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - Бериславське ОУПФУ Херсонської області), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Придніпровське" (далі - ПАТ "Придніпровське"), у якому просив:

- визнати протиправними дії Бериславського ОУПФУ Херсонської області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов'язати Бериславське ОУПФУ Херсонської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 17 жовтня 2016 року.

Постановою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 березня 2017 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу Бериславського ОУПФУ Херсонської області задоволено. Постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 березня 2017 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Бериславським ОУПФУ Херсонської області правомірно не було зараховано у спеціальний стаж період роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста у радгоспі "Придніпровський" (з 25 лютого 2001 року - ПАТ "Придніпровське"), а саме: з 27 квітня 1979 року по 10 квітня 1980 року; з 21 травня 1982 року по 01 червня 1984 року; з 02 лютого по 13 липня 1987 року та з 17 серпня 1987 року по 08 серпня 2008 року, оскільки позивачем не було надано будь-яких підтверджуючих документів, які б надавали йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що його загальний трудовий стаж становить більше 35 років, з яких 24 роки він пропрацював трактористом, що підтверджується трудовою книжкою, а тому, на думку скаржника, він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 серпня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law16~), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 жовтня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ~law17~) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1, останній працював трактористом в мехзагоні радгоспу "Придніпровський" з 27 квітня 1979 року по 10 квітня 1980 року; з 21 травня 1982 року по 01 червня 1984 року; з 02 лютого по 13 липня 1987 року та з 17 серпня 1987 року по 08 серпня 2008 року, та має 35 років 0 місяців 26 днів загального страхового стажу, з них 24 роки 4 місяці 29 днів - стаж роботи на посаді тракториста.

17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Бериславського ОУПФУ Херсонської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

16 січня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 1, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. "в" ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - ~law19~ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пільгову пенсію мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно зі ~law20~ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному ПФУ за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "в" ~law21~ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 10 жовтня 2019 року у справі № 234/4585/17.

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено апеляційним судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 наявні записи про найменування посади, яку він займав на підприємстві, проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, які є визначальними при віднесені займаної ним посади до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

При цьому, ОСОБА_1 не було надано й будь-яких інших підтверджуючих документів, які б надавали йому право на призначення такої пенсії, зокрема, уточнюючих довідок.

Посилання скаржника на показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які нібито підтверджують факт зайнятості позивача на підприємстві, діяльність якого пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, і як наслідок, права останнього на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в силу вимог п. 17 Порядку № 637 передбачено, що лише за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ПАТ "Придніпровське" не ліквідовано, а тому ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до цього підприємства задля отримання необхідної уточнюючої довідки, яка б підтверджувала його пільговий стаж.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відмова Бериславського ОУПФУ Херсонської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін