Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №640/435/19

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №640/435/19

адміністративне провадження №К/9901/13780/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 (суддя - Арсірій Р. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 (колегія суддів: Карпушова О. В., Губська Л. В., Епель О. В. )у справі №640/435/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство охорони здоров'я України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Одеський національний медичний університет про визнання протиправним та скасування наказу №2993/5 від 18.09.2018 в частині,

УСТАНОВИЛ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від
18.09.2018 № 2993/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в частині, пункт 1 щодо задоволення скарги Міністерства охорони здоров'я України від
07.09.2018 та пункту 2 щодо скасування реєстраційної дії у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від
03.09.2018 № 15561070046022681 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальковим Дмитром Гаріальдовичем, щодо Одеського національного медичного університету.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет;

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет;

- заборонити Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України виконувати рішення Мін'юсту, передбачені п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо проведення будь-яких реєстраційних дій щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет.

В заяві про забезпечення позову зазначено, що існують декілька судових спорів щодо правомірності призначення та звільнення керівників радою Одеського національного медичного університету, в межах розгляду яких судами вживалися заходи щодо забезпечення позову, і як наслідок таких обставин 30.08.2018р. університет залишився без законного керівника. Вченою радою Одеського національного медичного університету і було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3. особою, яка має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю Одеським національним медичним університетом, а скасування відповідачем реєстраційної дії щодо керівництва університету призвело до фактичного блокування та дестабілізації роботи медичного закладу. Заяву обґрунтовано тим, що саме такий спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам, відповідає предмету позову, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, є адекватним та ефективним способом. Позивач зазначив, що заявлений захід забезпечення позову не є тотожнім зі скасуванням спірного наказу, а тимчасово обмежує можливість державним реєстраторам змінювати дані в Єдиному державному реєстрі щодо Одеського національного медичного університету. У разі невжиття заходів забезпечення позову виникає очевидна небезпека заподіяння шкоди університету, студентам та працівникам університету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2019 заяву про забезпечення позову задоволено частково, заборонено усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно Одеського національного медичного університету (65082, Одеська обл., місто Одеса, провулок Валіховський, будинок 2, код ЄДРПОУ: 02010801), у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно Одеського національного медичного університету (65082, Одеська обл., місто Одеса, провулок Валіховський, будинок 2, код ЄДРПОУ: 02010801).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 01.04.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 змінено, абзац другий викласти в наступній редакції:

"Заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про керівництво Одеського національного медичного університету (65082, Одеська обл., місто Одеса, провулок Валіховський, будинок 2, код ЄДРПОУ: 02010801), щодо прізвища, імені, по-батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у тому числі, але не виключно:

- вносити зміни керівника або відомості про керівника Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Одеський національний медичний університет щодо керівництва (підписанта).

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від
10.01.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями третя особа МОЗ України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, забезпечуючи позов, суд заборонив проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей про керівництво Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Одеського національного медичного університету. Проте вказані заходи забезпечення вжиті не в межах позовних вимог та не співмірні з позовними вимогами. Вказують, що вказані заходи перешкоджають здійсненню управління університетом та його функціонуванню.

Враховуючи предмет оскарження, згідно ч.2 ст. 345 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.07.2018 наказом Міністерства охорони здоров'я України № 34-о позивача ОСОБА_1 звільнено з посади ректора Одеського національного медичного університету, а з
18.07.2018 виконання обов'язків ректора Одеського національного медичного університету покладено на ОСОБА_2 до призначення ректора у встановленому законодавством порядку.

Наказом Одеського національного медичного університету від 24.07.2018р. № 529-л переведено проректора з науково-педагогічної роботи професора ОСОБА_4 на посаду проректора за науково-педагогічної роботи з 24.07.2018.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2018 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, заборонено Міністерству охорони здоров'я України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету. Вказана ухвала Апеляційним судом міста Києва від 29.08.2018 залишена без змін.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.11.2018р. (а. с.265), у справі № 826/13413/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 34-о від 17.07.2018, частково задоволено заяву про забезпечення позову, зупинено дію пункту 2 наказу Міністерства охорони здоров'я від 17.07.2018 № 34-о "Про звільнення ОСОБА_1" щодо покладення виконання обов'язків ректора Одеського національного медичного університету на завідувача кафедри психології Одеського національного медичного університету з 18.07.2018 й до призначення ректора у встановленому законодавством порядку, та заборонено Міністерству охорони здоров'я України призначати виконуючого обов'язки ректора Одеського національного медичного університету та вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов'язків ректора Одеського національного медичного університету на будь-яку особу, окрім випадків, визначених положеннями Закону України "Про вищу освіту".

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29.08.2018р. у справі № 522/15228/18 частково задоволено заяву позивачів, зупинено дію наказу Одеського національного медичного університету від 24.07.2018 № 529-л. Вказана ухвала набрала законної сили.

30.08.2018 наказом в. о. ректора Одеського національного медичного університету №413-о ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків ректора Одеського національного медичного університету на єдиного наявного на роботі проректора за науково-педагогічної роботи ОСОБА_4.

Рішенням Вченої ради Одеського національного медичного університету від
31.08.2018 позивача обрано Головою вченої ради Одеського національного медичного університету на час відсутності ректора.

Вказаним Рішенням Вченої ради Одеського національного медичного університету від
31.08.2018 визначено ОСОБА_3 особою, яка має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю Одеського національного медичного університету, а саме здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст. 34 Закону України "Про вищу освіту" та п. 1 розділу 6 Статуту Одеського національного медичного університету, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від
18.08.2016 № 863.

На підставі вказаного Рішення 03.09.2018 державним реєстратором комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальковим Д. Г. проведено реєстраційну дію № 15561070046022681 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах" щодо Одеського національного медичного університету, зокрема зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2018 ОСОБА_3 є особою, яка має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю Одеського національного медичного університету, а саме здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст. 34 Закону України "Про вищу освіту".

10.09.2018 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Міністерства охорони здоров'я від 07.09.2018 на дії суб'єкта державної реєстрації юридичних осіб-підприємців та громадських формувань Вальковим Д. Г. щодо вчинення реєстраційної дії № 15561070046022681 від 03.09.2018

17.09.2018 комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за наслідками розгляду вказаної скарги Міністерства охорони здоров'я України складено Висновок, яким скаргу задоволено та скасовано реєстраційну дію № 15561070046022681 від 03.09.2018р.

18.09.2018 Міністерство юстиції України на підставі вказаного Висновку комісії прийняв Наказ від 18.09.2018 № 2993/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яким скаргу Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2018р. задоволено у повному обсязі; скасовано реєстраційну дію у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від
03.09.2018 № 15561070046022681 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальковим Дмитром Гаріальдовичем щодо Одеського національного медичного університету.

09.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 18.09.2018.

Вживаючи заходи забезпечення позову суди дійшли висновку, що проведення будь-яких реєстраційних дій щодо університету до ухвалення рішення в даній адміністративній справі створитиме очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з двох названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову в цій справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Повноваження Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, як уповноваженого органу управління державним майном (засновником) щодо здійснення функцій управління Національного Одеського медичного університету (приватноправові відносини), а також дії державних реєстраторів юридичних осіб, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, нотаріусів, акредитованих суб'єктів Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України не є предметом розгляду у даній справі.

Однак, оскаржуваною ухвалою від 10.01.2019 по справі № 640/435/19, з урахуванням змін, ухвалених судом апеляційної інстанції, суд заборонив проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей про керівництво Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Одеського національного медичного університету.

З аналізу положень пункту 2 частини 2 статті 150 КАС України випливає, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним нормативно-правовим актом порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими.

Посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.

Суди посилаються на захист інтересів Одеського національного медичного університету, проте позивач є звільненим з посади ректора, не може представляти інтереси Одеського національного медичного університету.

Крім того Міністерство юстиції України не є органом управління університету та не приймало жодних рішень відносно позивача.

Також суд вважає недоречним посилання на ухвалу Печерського районного суду м.

Києва від 25.07.2018 року у справі № 757/34973/18 та ухвалу Окружного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі № 826/13413/18, оскільки вказані справи стосуються здебільшого оскарження позивачем свого звільнення з посади ректора Одеського національного медичного університету та зміну керівництва навчального закладу. Вказаними ухвалами не встановлено жодного обов'язку для Міністерства юстиції України чи державного реєстратора вчинити (скасувати) будь-які реєстраційні дії.

Колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявність необхідних підстав для забезпечення позову, а судами не доведено, що при невжитті відповідних заходів може істотно ускладнитись захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 344, 349, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук