Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.04.2025 року у справі №520/1791/19
Ухвала КАС ВП від 26.08.2019 року у справі №520/1791/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2019 року

Київ

справа №520/1791/19

адміністративне провадження №К/9901/23050/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Білоус О. В., Гімон М. М.,

за участю секретаря судового засідання: Хом'яка О. А.,

учасники справи:

представник позивача - Кожина С. В.,

представник відповідача - Виноградов В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя - Заічко О. В. ) від 19 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі № 520/1791/19 (судді - Присяжнюк О. В., Любчич Л. В., Спаскін О. А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ДФС), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 грудня 2018 року № 00004981402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на пальне в сумі 1890976,25
грн (збільшено за податковим зобов'язанням на суму 1512781 грн, за штрафними санкціями - 378 195,25 грн) та № 00004991402, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 170 грн за платежем акцизний податок на пальне.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкової перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних і доказів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення ДФС.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що зроблений у межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді висновок комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким було визначено код товару згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), який вироблявся та реалізовувався позивачем (етанол як складник бензину, код ДСТУ EN 15376:2015, код за УКТ ЗКД - 3811 19 00 00) та який було покладено в основу акта податкової перевірки, не є належним і допустимим доказом того, що вказаний товар є підакцизним.

Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки іншого судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 30 травня 2018 року у справі № 592/6001/18, якою було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора і слідчого про накладення арешту на речі, рідини та документи, вилучені 11 травня 2018 року під час проведення обшуку в приміщенні позивача, та в мотивувальній частині якої зазначено, що експерт у висновку від 6 березня 2018 року № 13538/13539 вказав лише на можливі способи використання досліджуваних зразків, а не на їх технічні характеристики та хімічний склад. Крім цього, вказаний висновок, на думку слідчого судді, повністю спростований висновками комплексного експертного дослідження спиртовмісних сумішей від 19 липня 2017 року № 12502, проведеного на замовлення Товариства та яким встановлено, що наданий на дослідження зразок за показниками, що перевірялися, відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 "Палива автомобільні. Етанол як складник бензину.

Вимоги та методи випробування".

Вказані висновки суду, на думку судів попередніх інстанцій, є обставинами, які на підставі частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не потребують доказування під час розгляду іншої судової справи.

Мотивуючі прийняті рішення, суди взяли до уваги встановлений самостійно позивачем код товару, що ним вироблявся та реалізовувався, за УКТ ЗЕД - 3824 90 97 90, який не входить до переліку підакцизних, на підставі чого суди дійшли висновку, що продукція яка вироблялась позивачем за період перевірки не входить до переліку товарів, які оподатковуються акцизним податком відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи прийняті рішення, також послалися на те, що на момент розгляду даної справи судом не ухвалено вирок стосовно позивача у кримінальному провадженні, у межах якої проводилася судова експертиза, покладена в основу акта податкової перевірки.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанції, ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказала на формальний підхід судів до з'ясування фактичних обставин даної справи та не взяття до уваги доказів, наданих відповідачем. Так, судами безпідставно було вказано на те, що у висновку комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз не встановлено підтвердження того, що етанол є підакцизним товаром, а також відсутній висновок про встановлення наданих на дослідження рідин до групи товарів згідно з УКТ ЗЕД, а встановлено лише характеристики можливого використання рідини; експертом було зроблено висновок про належність зразків до антидетонаторів лише за напрямком їх використання, а не за результатами повного фізико-хімічного дослідження наданих рідин (встановлення фракційного складу рідини на наявність тетраетилсвинець чи тетраметилсвинець). Вказані висновки судів попередніх інстанцій, як вказує скаржник, є перекручуванням експертного висновку, оскільки, відповідно до пункту 5 висновків вказаної експертизи згідно пояснень з УКТ ЗЕД/3//4/ надані для проведення експертизи зразки товару (зразки №1,4,7 у наданому на дослідження вигляді) відповідають наступним характеристикам з УКТ ЗЕД: "Антидетонатори, антиоксиданти, iнгiбiтори смолоутворення, загусники, антикорозiйнi препарати та iншi готовi присадки, добавки для нафтопродуктiв (включаючи бензин) або для iнших рiдин, якi використовують з тiєю самою метою, що i нафтопродукти: антидетонатори: інші товарної під категорії 3811 19 00 00.

Скаржник також послався на недослідження судами наданих відповідачем в якості доказів матеріалів кримінального провадження № 32017200000000027 за підозрою директора Товариства у скоєнні злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, протоколів допитів. Також судом безпідставно, на думку відповідача, було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання експерта, яким готувався висновок комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539. Скаржник вказав, що суди прийняли до уваги лише визначений самостійно позивачем код товару за УКТ ЗЕД і не взяли до уваги код такого товару за УКТ ЗЕД, визначений судовим експертом, при тому, що позивач не звертався до будь-якого компетентного органу, зокрема, Торгово-промислової палати України або науково-дослідного інституту судових експертиз, або митного органу з питань визначення відповідності товару певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

ДФС просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, обгрунтований доводами, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях. З відзиву на касаційну скаргу вбачається, що позивач не погоджується з правильністю висновків комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, якою віднесено товар, що їм вробляється - етанол як складник бензину - до товарної позиції 3811 19 00 00 УКТ ЗЕД (антидетонатори), оскільки, на думку позивача, вони мають різний хімічний склад.

У відзиві позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 10 вересня 2010 року Товариство зареєстроване як юридична особа з основним видом діяльності - виробництво інших основних органічних хімічних речовин.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт перевірки від 15 листопада 2018 року № 4751/20-40-14-02-08/36031709. На підставі вищевказаного акта перевірки 4 грудня 2018 року контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на пальне в сумі 1890976,25 грн та застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00 грн за неподання декларації з акцизного податку на пальне за вересень 2017 року.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень став факт реалізації позивачем у вересні 2017 року підакцизного товару, а саме етанолу як складника бензину на користь контрагентів - ТОВ "Бланк-Ойл ", ТОВ "Компанія Світла ", ТОВ "Ресурс Трейд 2017", ПП "Райдодизель ", ТОВ "Органік Дніпро"; вказаний товар підлягає оподаткуванню акцизним податком, який ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" не сплатила і не подала декларації акцизного податку за вересень 2017 року.

Висновок в акті перевірки ґрунтувався на висновку судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, який зроблено за результатом дослідження зразків рідини, що вилучена під час обшуку 13 липня 2017 року приміщень позивача в межах кримінального провадження № 32017200000000027 від 16 червня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми.

Згідно з вказаним експертним висновком надані на дослідження зразки рідини не відносяться до нафтопродуктів та відповідають наступним характеристикам з УКТЗЕД: "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші товарні підкатегорії 3811 19 00 00".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності Товариства є виробництво інших основних органічних хімічних речовин (код КВЕД 20.14), а також виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин (код КВЕД 20.13) та воно має дозвіл Головного управління Держпраці у Харківській області №
120.17.63 (т. 1 а. с. 24-25).

Згідно із протоколом випробувань від 24 травня 2017 року № 864/17КР, виданим Відділенням випробувального центру м. Київ ТОВ Інспекторат України, зразок етанолу як складника бензину виробника ТОВ Компанія Еко-Енергія відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину.

Вимоги та методи випробувань (т. 2 а. с. 45,46).

Висновком комплексного експертного дослідження спиртовмісних сумішей № 12502 за листом від 10 липня 2017 року № 171, проведеного на замовлення Товариства Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С.

Бокаріуса встановлено, що наданий для дослідження директором ТОВ "Компанія " Еко-Енергія" зразок рідини за перевіреними показниками відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань та не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови та ДСТУ 4284:2004 Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови (т. 2 а. с. 47-50).

Атестатом виробництва, зареєстрованим у Реєстрі Державної системи сертифікації 18 серпня 2016 року № UA3.094.0320-16 та дійсним до 17 серпня 2019 року, засвідчено, що етанол як складник бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 код ДКПП
20.59.59-90.00 код УКТ ЗЕД 3824 90 97 90 виготовляється відповідно до ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань забезпечую стабільність фізико-хімічних показників та показників безпеки (т. 1 а. с. 26).

Товариством отримано сертифікат відповідності за номером UA1.036.0013686-17 серія ВГ терміном дії з 28 серпня 2017 року по 28 травня 2019 року, відповідно якого продукція - етанол як складник бензину (код УКТ ЗЕД 3824 90 97 90 код ДКПП
20.59.59-90.00) відповідає вимогам п. 4.4 ДСТУ EN 15376:2015 (EN 15376:2014, IDT) Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань. Сертифікат видано органом сертифікації ДП Сумистандартметрологія (т. 1 а. с. 27).

За заявою ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" від 12 липня 2019 року про анулювання реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального Київською ОДПІ м.

Харкова ГУ ДФС у Харківській області його виключено з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Вищезазначені документи є чинними, в судовому порядку не визнані недійсними і не скасовані, у зв'язку з чим вони належним чином підтверджують виробництво позивачем відповідної продукції, а саме етанолу як складника бензину.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права колегія суддів виходить із того, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, зокрема, про неправомірність формування платником податків даних податкового обліку, необхідно враховувати, що такий платник податків має спростувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно зі статтею 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія. В пункті 215.3 вказаної статті перелічені коди товарів, які є підакцизними і з яких справляється акцизний податок за встановленими даної статтею ставками. Зокрема підпунктом
215.3.4 встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Відповідно до пункту 216.1 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у пункту 216.1 статті 216 ПК України.

Відповідачем у справі на підтвердження своєї позиції було надано до суду експертний висновок від 6 березня 2018 року № 13538/13539, який було покладено в основу акта планової виїзної документальної перевірки позивача від 15 листопада 2018 року № 4751/20-40-14-02-08/36031709.

При цьому, позивач на спростування експертного висновку щодо вироблення та реалізації ним підакцизної продукції жодного доказу правильності самостійного визначення ним коду товару за УКТ ЗЕД до суду не надав, враховуючи, що позивач не звертався до будь-якого компетентного органу за відповідним дослідженням характеристик виробляємого ним товару. Водночас, висновками комплексного експертного дослідження спиртовмісних сумішей від 19 липня 2017 року № 12502, проведеного на замовлення Товариства, не встановлювався код товару за УКТ ЗЕД, а було встановлено відповідність товару вимогам ДСТУ EN 15376:2015 "Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробування".

Колегія суддів вважає неспроможним висновок судів попередніх інстанцій щодо преюдиційного значення у справі, що розглядається, ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 30 травня 2018 року у справі № 592/6001/18, в якій суддя вказав, що вказаний експертний висновок не є належним і допустимим доказом того, що вказаний товар є підакцизним.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, преюдиційного значення набувають виключно встановлені судовим рішенням факти, при тому, що у вказаній ухвалі слідчим суддею відповідних фактів встановлено не було, а було лише зроблено висновки, які не мають преюдиційного значення в іншій судовій справі.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій було необґрунтовано не взято до уваги та не досліджено експертний висновок від 6 березня 2018 року № 13538/13539, пунктом 5 якого встановлено, що згідно пояснень з УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 9 червня 2015 року № 401, надані для проведення експертизи зразки товару (зразки №1,4,7 у наданому на дослідження вигляді) відповідають характеристикам товару ("Антидетонатори, антиоксиданти, iнгiбiтори смолоутворення, загусники, антикорозiйнi препарати та iншi готовi присадки, добавки для нафтопродуктiв (включаючи бензин) або для iнших рiдин, якi використовують з тiєю самою метою, що i нафтопродукти: антидетонатори: інші товарної під категорії 3811 19 00 00"), які згідно статті 215 ПК України відносяться до підакцизних.

Крім цього, судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про виклик в судове засідання експерта, яким готувався висновок комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи від 6 березня 2018 року № 13538/13539.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно із частиною четвертою зазначеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що вищевстановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року скасувати.

3. Адміністративну справу № 520/1791/19 направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді О. В. Білоус

М. М. Гімон