Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.08.2018 року у справі №808/4165/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №808/4165/17

адміністративне провадження №К/9901/54886/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 (головуючий суддя - Конишева О.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді - Сафронова С.В., Мельник В.В.)

у справі №808/4165/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області,

про примусове виконання судового рішення та стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ) щодо невиконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/3860/16 та стягнути з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області 476112,09 гривень на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача та бездіяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання судового рішення ОДПІ продовжує покладати на нього обов'язок повторної сплати податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2018, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, позов задоволено частково: визнано протравною бездіяльність Запорізької ОДПІ щодо невиконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі № 808/3860/16. В іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької ОДПІ судовий збір у розмірі 1 600,00 гривень.

Під час прийняття рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі №808/3860/16 скасовано суму податкового боргу ТОВ «Техенергохім» у розмірі 476112,09 гривень, визначену у податковій вимозі №4662-17від 23.11.2016, прийняту Запорізькою ОДПІ, та скасовано вказану вимогу.

Постанова набрала законної сили 04.08.2017.

Листами від 14.12.2017 №14895/10\08-29-17 та 15.12.2017 Запорізька ОДПІ надала відповідь позивачу, що за останнім рахується заборгованість у сумі 485 348,74 грн.

Відповідаючи на лист позивача від 24.11.2017 щодо невиконання судового рішення, контролюючий орган у листі від 20.12.2017 зазначив про відсутність у підрозділів погашення боргу повноважень щодо скасування податкового боргу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем постанови у справі 808/3860/16 позивач звернувся до суду.

Оскільки доказів вжиття належних заходів щодо виконання судового рішення у справі №808/3860/16 відповідач ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної інстанції не надав, тому суди прийняли рішення на користь позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Запорізької ОДПІ по невиконанню цієї постанови суду.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Від позивача 12.10.2018 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст. 341 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі 808/3860/16 набрала законної сили 04.08.2017, а отже є обов'язковою для виконання, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій. На звернення позивача щодо наявності заборгованості Запорізька ОДПІ надала відповіді, в яких зазначила, що у Товариства наявна заборгованість в розмірі 485 348,74 гривень. Крім того, на лист позивача від 24.11.2017 про невиконання судового рішення відповідач у листі від 20.12.2017 зазначив, про відсутність у нього повноважень щодо скасування податкового боргу.

Доказів вжиття належних заходів щодо виконання судового рішення у справі №808/3860/16 відповідач не надав ані до судів попередніх інстанцій, ані до Верховного Суду.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій, що бездіяльність Запорізької ОДПІ по невиконанню постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі 808/3860/16 є протиправною, та зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, відповідно до статті 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 7 вказаного Закону, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Посилання в касаційній скарзі на те, що Запорізька ОДПІ вживає заходи для виконання вищезазначеного рішення, не підтверджено доказами, а факт звернення відповідача до суду 27.11.2017 із заявою про роз'яснення виконання судового рішення у справі № 808/3860/16 не є належним доказом виконання вказаного рішення суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої й апеляційної інстанцій про наявну протиправну бездіяльність відповідача що полягає у невиконанні постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/3860/16.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова