Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2018 року

Київ

справа №686/1273/17

адміністративне провадження №К/9901/44791/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/1273/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання відмови протиправною, зобов'язання призначити пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та здійснити перерахунок і виплату різниці пенсії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, прийняту 23 лютого 2017 року у складі судді Козак О.В. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Драчук Т.О., суддів Загороднюка А.Г., Полотнячнка Ю.П.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, в якому просив:

- визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно з частиною 9 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно з частиною 9 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з 03 жовтня 2016 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплатити різницю між пенсією, виплаченою згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та пенсією, на яку позивач має право згідно з частиною 9 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Постановлено: визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ з 03.10.2016 року;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому здійснити перерахунок та виплатити різницю між пенсією по інвалідності, виплаченою згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсією по інвалідності, на яку ОСОБА_1 має право згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою до висновку МСЕК серія АВ № 0842473 позивачу з 03 жовтня 2016 року встановлена інвалідність ІІ групи загального захворювання.

20 жовтня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з заявою про призначення пенсії по інвалідності. Також 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення пенсії по інвалідності, згідно з Законом України "Про прокуратуру".

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому протоколом №8801 від 28 жовтня 2016 року позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання з 03 жовтня 2016 року.

Згідно з довідкою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому № 33075 позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03 жовтня 2016 року.

Листом від 01 листопада 2016 року Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому відмовило позивачу у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ. Оскільки, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 жовтня 2015 року № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ряду законів, в тому числі Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку з чим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищезазначеними законами не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно застосував норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року, які не регулюють спірні правовідносини. При цьому, на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на підставі частини 9 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з інвалідністю II групи, трудовий стаж позивача в органах прокуратури складав більше 10 років.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), яким з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не скасовано, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не призначаються та не перераховуються.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Проте, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII.

Отже, Законом №213-VIII скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі.

Відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону №1697-VII прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Вказана норма набрала чинності після 01 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213-VIII на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право відповідно до положень ст. 86 Закону № 1697-VII.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій відповідача в частині відмови з посиланням на Закон № 213-VIII у призначенні пенсії відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону №1697-VII.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю II групи, трудовий стаж позивача в органах прокуратури складав більше 10 років, а тому на підставі частини 9 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" він має право на призначення пенсії по інвалідності.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі № 686/1273/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду