Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №607/6389/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №607/6389/17

адміністративне провадження №К/9901/43887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року (головуючий суддя Грицак Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі №607/6389/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), в якому просив:

визнати протиправними дії Головного УПФ щодо не включення до розрахунку пенсії виплат, зазначених у Довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2014р. - 2016р. від 13 квітня 2017 року №26/235, яка видана управлінням Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

зобов'язати Головне УПФ провести перерахунок пенсії з 26 квітня 2017 року з урахуванням Довідки про додаткові види грошового забезпечення №26/235 від 13 квітня 2017 року, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахування проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби, премії, суми індексації заробітної плати, одноразова допомога при звільненні, хоча позивач отримував їх перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного УПФ щодо не включення до розрахунку пенсії, виплат суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, премії, сум індексації заробітної плати, одноразової допомоги при звільненні, з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Головне УПФ провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 26 квітня 2017 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, сум премій, сум індексації заробітної плати, суми одноразової допомоги при звільненні згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №26/235 від 13 квітня 2017 року, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням виплачених сум.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному УПФ та отримує пенсію за вислугу років, призначену йому на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно Довідки №26/235 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, виданої 13 квітня 2017 року Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області вбачається, що в період з вересня 2014 року по серпень 2016 року ОСОБА_1, який працював на посаді начальника навчального пункту АРЗ СП У ДСНС України у Тернопільські області були нараховані та виплачені: матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 10711,25 грн., одноразові премії в розмірі 900,00 грн., індексація заробітної плати в розмірі 9400,22 грн., вихідна допомога в розмірі 88264,77 грн.

При призначенні пенсії відповідачем не були включені вказані суми до складу грошового забезпечення, з якого призначалася пенсія.

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного УПФ з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, одноразових премій, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення на підставі довідки №26/235 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, виданої 13 квітня 2017 року Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області.

Головне УПФ відмовило в перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не включаються до грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби, премії, індексація заробітної плати, одноразова допомога при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» наведено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 10711,25 грн., одноразових премій в розмірі 900,00 грн., виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Не входить до такого переліку і матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, оскільки її виплата також не є щомісячною або такою, що виплачується раз на місяць, а відтак і підстави для їх врахування при обчисленні пенсії відсутні. Більш того, задовольняючи позов в частині зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відомості про її отримання у довідці № 26/235 від 13 квітня 2017 року відсутні.

Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразових виплат висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги), колегія суддів вказує про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та більш того має інше правове призначення.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі №728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу №638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 3 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині зобов'язання Головного УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, одноразових премій не відповідають нормам матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга Головного УПФ підлягає частковому задоволенню, а рішення судів скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Натомість, судові рішення про задоволення позову в частині зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія індексації грошового забезпечення є такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому в цій частині їх слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі №607/6389/17 скасувати в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, сум премій, суми одноразової допомоги при звільненні згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №26/235 від 13 квітня 2017 року, та ухвалити нове рішенні в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі №607/6389/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду