Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/28176/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №826/28176/15

адміністративне провадження №К/9901/15990/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М. розглянув у порядку письмового провадження справу № 826/28176/15 за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укрнафта" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2015 № 000246321,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2015 ПАТ «Укрнафта» звернулося до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2015 № 000246321 щодо сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 46620 грн 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ПАТ «Укрнафта» здійснювало розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відповідно до податкового законодавства, при цьому, вартість підакцизних товарів отриманих від здійснення оптової торгівлі не підлягають оподаткуванню акцизним податком, оскільки останні були реалізовані з метою їх подальшого комерційного використання покупцем у своїй господарській діяльності, що було проігноровано відповідачем при прийнятті спірного рішення, чим порушені права та законні інтереси позивача.

Також, позивач звернув увагу на те, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем у розмірі 50 % від суми нарахованого податку, не відповідає вимогам пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки на даний час відсутні обставини наявності узгоджених податкових зобов'язань за іншими податковими повідомленнями-рішеннями. Крім того, окремо наголосив на тому, що відповідачем камеральна перевірка проведена з порушенням правил та процедур, що встановлюються податковим законодавством для такого виду перевірок.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.09.2015 № 000246321.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 06.12.2017 звернулася до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпунктів 14.1.4, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, пункту 75.1 статті 75, підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України, пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розділу 3 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Вважає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 прийнята без повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та наявних доказів у справі.

Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

У зв'язку з початком роботи Верховного Суду матеріали справи № 826/28176/15 передано до Верховного Суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд ухвалою від 16.03.2017 відкрив провадження за заявою Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 у справі № 826/28176/15.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 розгляд справи № 826/28176/15 за заявою Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що за результатами здійснення господарської діяльності ПАТ «Укрнафта» 19.07.2015 подано до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Декларацію з акцизного податку разом із додатком № 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» за червень 2015 року. Місцезнаходження пункту продажу - АЗС 02/017, смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 89 а.

У графі 4 Розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, позивачем задекларована вартість підакцизних товарів (з ПДВ), що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі для комерційного використання (на АЗС): бензини моторні - 224732 грн 75 коп., інші нафтопродукти - 316471 грн 42 коп., паливо моторне альтернативне - 400 грн.

Розрахунок загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку за ставкою 5% здійснювався без врахування вказаних вище сум.

Співробітниками Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ПАТ «Укрнафта» за червень 2015 року.

За результатом перевірки складено акт від 11.08.2015 № 64/15/00135390, згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення статті 213, статті 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в сумі 27 080 грн 21 коп.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки, позивачем подано заперечення, за результатом розгляду яких, відповідачем 26.08.2015 складено висновок від 11.08.2015 № 64/15/00135390, яким акт перевірки залишено без змін.

09.09.2015 на підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від № 000246321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 27 080 грн 21 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13 540 грн 11 коп.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 09.09.2015 року № 000246321 протиправним, ПАТ «Укрнафта» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, на підтвердження своїх доводів, надада копію постанови Вищого адміністративного суду України від 30.08.2017 (справа № К/800/199/17), в якій, на її думку, суд правильно застосував зазначені норми права.

У наданій на порівняння постанові Вищого адміністративного суду України від 30.08.2017 цей суд дійшов висновку про те, що податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій, у зв'язку з чим прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Натомість, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що в даному випадку між позивачем та його контрагентом здійснено комерційні операції з поставки нафтопродуктів (пального), які не підпадають під ознаки роздрібної торгівлі у розумінні ПК України, а отже, й підстави для їх оподаткування як операцій з роздрібної торгівлі пальним відсутні.

Ухвалюючи таке рішення суд касаційної інстанції виходив із того, що при наявності господарських договорів поставки та купівлі-продажу, укладених із суб'єктами господарювання, з оплатою постачання в безготівковому порядку та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, талонів тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизним податком у роздрібній торгівельній мережі не виникає.

З аналізу наданих рішень суду касаційної інстанції вбачається, що цей суд неоднаково застосував норми права, що регулюють питання сплати акцизного податку з реалізованих нафтопродуктів через мережу АЗС.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм права, на які посилається відповідач, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци 1, 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.

Таким чином, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпунктом 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 ПК України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" (далі - Правила) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Тобто, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).

В свою чергу, згідно з пунктом 10.3.1.1 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1315.

При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункту 10.3.4.2 Інструкції), за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). Відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Таким чином, до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України.

Пунктом 2 Правил встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

З вищезазначених норм вбачається, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Щодо поняття некомерційного використання, то суд вважає, що у значенні в якому його вжито у Податковому кодексі України, нормативно-правових актах, що регулюють порядок реалізації нафтопродуктів у роздріб, слід розуміти, що таким використанням є таке, яке виключає його подальшу реалізацію кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків.

Оскільки через мережу АЗС здійснюється реалізація нафтопродуктів у роздріб кінцевому споживачу з метою некомерційного використання, то контролюючий орган у межах спірних правовідносин не мав обов'язку встановлення факту використання контрагентами позивача придбаних нафтопродуктів з тією чи іншою метою.

Крім того, згідно листа Державної фіскальної служби України від 20.01.2015 № 1519/7/99-99-19-03-03-17, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група, що відповідає вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, якими визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам'яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).

Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.

Ставка (розмір) акцизного податку вже закладена в ціні товару пального та відображена на АЗС як ціна пального.

При цьому, диференціації цін пального на АЗС для комерційного чи некомерційного (особистого) використання немає.

Отже, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил № 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Таким чином, дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" через мережу АЗС, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд приходить до висновку про те, що податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій та від форми розрахунку за них (готівкою або у безготівковій формі), у зв'язку з чим прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

На користь такого висновку свідчить також змістове уточнення законодавцем правового регулювання питання щодо сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (пальне), Законом України від 24.12.2015 року № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким не змінюючи попереднього правового регулювання уточнено пп. 14.1.212 ПК України згідно із яким під реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Таким чином, доводи заяви Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про те, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а відповідно такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком, є обґрунтованими.

Відповідно до частини першої, підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору Суд задовольняє заяву та має право прийняти рішення про скасування судового рішення (судових рішень) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.

З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку про задоволення заяви податкового органу, скасування судових рішень судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) та статтями 235-242, 243 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 у справі № 826/28176/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2015 № 000246321 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду