Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №816/1424/17

адміністративне провадження №К/9901/6932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

позивача - Гриценко С.В. - за дов. від 26 травня 2017 року

відповідача - Соловей А.А. - за дов від 07 лютого 2018 року

прокурора Чубенко В.В. за посвідченням від 17 листопада 2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів Донець Л. О., Бенедик А. П., Спаскіна О. А. у справі № 816/1424/17 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Укроліяпродукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю «Укроліяпродукт» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2017 року № 0004861402 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 371 940 грн 48 коп., з мотивів його безпідставності.

14 вересня 2017 року протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду до участі у справі допущено прокурора.

17 жовтня 2017 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності спірного повідомлення-рішення, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин або судового рішення, у порядку передбаченому частинами 6, 7 статті 6 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі по тексту Закон № 185/94-ВР).

13 грудня 2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог Товариства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону № 185/94-ВР, оскільки позивачем надано інформацію про неплатоспроможність контрагента та безспірне визнання, зарахування та відображення керуючим вимог позивача в ліквідаційному балансі «ARCOR - GmbH», відповідно до судового рішення Німеччини від 01 жовтня 2015 року.

22 січня 2018 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

24 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/1424/17.

12 лютого 2018 року справа № 816/1424/17 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 2, 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі по тексту Закон № 959-XII), статей 1, 2 та 6 Закону № 185/94-ВР, статей 72, 73, 75, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Доводить правомірність своїх дій, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

22 травня 2017 року податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 03 травня 2017 року № 572/16-31-14-01-10/00687267, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за результатами планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання зокрема податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 22 травня 2017 року № 0004861402 за порушення статті 2 Закону № 185/94 та на підставі статті 4 Закону № 185/94 застосовано до платника податків пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

05 червня 2015 року між компанією «АRCOR-GmbH» (Німеччина) та позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт № 20150326-UP, за умовами якого Товариство купує обладнання для видування ПЕТ - пляшок MultiBLOW 2, а також замовляє виконання шеф-монтажних, пуско - налагоджувальних робіт та навчання персоналу. На виконання умов цього договору в цей же день Товариством перераховано попередню оплату у розмірі 30% суми контракту, що становить 85 200 євро та дорівнює 2 498 980 грн. 84 коп.

За умовами додаткової угоди від 20 липня 2015 року №2 укладеною між сторонами контракту строк поставки встановлений протягом 8 місяців після здійснення попередньої оплати, внаслідок чого граничним терміном поставки є 5 лютого 2016 року.

Позивачем надано висновки Мінекономрозвитку України від 11 серпня 2015 року № 730 та від 17 листопада 2015 року № 1027 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 20150326-UP від 05 червня 2015 року до 18 лютого 2016 року.

01 жовтня 2015 року рішенням Місцевого суду м. Дармштадт відкрито провадження у справі про неспроможність стосовно активів компанії «АRCOR-GmbH», щодо майна контрагента Товариства та призначено керуючого, у якого до 10 листопада 2015 року кредитори мають зареєструвати свої претензії.

Валютне правопорушення покладене в основу прийняття спірного податкового повідомлення рішення раніше було предметом перевірки та судового розгляду, а саме, 25 серпня 2016 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002941402 на підставі акта перевірки від № 317/16-31-14-02-08/00687267, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання валютного законодавства за період з 5 червня 2015 року по 01 червня 2016 року, яким до Товариства за це ж саме правопорушення застосовано пеню у сумі 1 004 590 грн 30 коп. нараховану за період з 19 лютого 2016 року по 01 липня 2017 року.

19 жовтня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, позовні вимоги Товариства задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 25 серпня 2016 № 0002941402 предметом якого є пеня у сумі 1 004 590 грн 30 коп. за період 19 лютого 2016 року по 01 липня 2017 року. Відтак, є наявними обставини, які не доказуються при розгляді цієї справи відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, діючої на час апеляційного перегляду та ухвалення рішення яке оскаржується.

14 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження у справі № 816/1506/16.

Склад фінансового правопорушення, передбаченого частиною 2 Закону № 185/94, встановлено за несвоєчасний розрахунок за експортно-імпортними операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності та перевищення 180 календарних днів, передбачених для зарахування виручки резидентів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, вимог статті 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Положення абзаців 2-5 статті 4 Закону № 185/94 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначають підстави для зупинення перебігу строків, передбачених статтею 2 цього Закону, і встановлюють їх вичерпний перелік. Такими підставами є: 1) звернення резидента до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону; 2) прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що керуючий підтвердив зарахування вимог Товариства, що відповідає вимогам параграфа 179 Кодексу про неплатоспроможність, а отже, суд зарахував вимоги платника податків за зовнішньоекономічним контрактом від 05 червня 2015 року №20150326-UP в сумі 85200,00 євро шляхом затвердження звіту призначеного конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) рішенням 01 жовтня 2015 року Місцевого суду м. Дармштадт, внаслідок чого є наявними підстави для зупинення перебігу строків передбачених статтею 2 Закону 185/94.

Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок наявної преюдиції судових рішень, які набрали законної сили, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року).

Судом першої інстанції при ухваленні постанови не враховано наявності судових рішень в іншій адміністративній справі, що набрали законної сили, у якій брали участь ті самі особи і встановлено ці самі обставини.

Відтак, наявність підстав які зупиняють застосування пені в межах валютного законодавства та підстав для звільнення від доказування за правилами Кодексу адміністративного судочинства України доводять безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 816/1424/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер