Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2018 року у справі №815/1177/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №815/1177/15

адміністративне провадження №К/9901/8467/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 (головуючий суддя - Аракелян М.М.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді - Джабурія О.В., Крусян А.В.)

у справі 815/1177/15

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН ЛАЙН»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

23 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН ЛАЙН» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ по збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3;

- визнати протиправними дії ДПІ по формуванню висновків у мотивувальній частині листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3, якими встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий Товариством, від неустановлених підприємств фактично не отриманий, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентів-замовників;

- визнати протиправними дії ДПІ по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію на підставі листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3;

- зобов'язати ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3;

- скасувати висновки у мотивувальній частині листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3, якими встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий Товариством, від неустановлених підприємств фактично не отриманий, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентів-замовників.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ порушила порядок проведення зустрічної звірки, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено лист від 27.01.2015 №2504/7/15-53-22-3. Співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Крім того, позивач вказує на те, що висновки, викладені в листі від 27.01.2015, мають негативні наслідки для репутації підприємства як суб'єкта господарювання.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 24.04.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015, адміністративний позов Товариства задовольнив частково:

- визнав протиправними дії ДПІ по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації на підставі листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3;

- зобов'язав ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3.

В іншій частині позову відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що оскільки збір та опрацювання податкової інформації не є податковою перевіркою, то висновки ДПІ, зроблені за результатами такий дій та викладені у листі від 27.01.2015, не підлягають відображенню в інформаційних базах контролюючого органу, у зв'язку з чим дії відповідача по внесенню інформації на підставі вказаного листа в електронні автоматизовані системи є протиправними, а інформація підлягає вилученню.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що автоматизовані системи органів ДПС є виключно інформаційними базами даних, містять у собі відомості щодо результатів проведених перевірок і ніяким чином не породжують для платника податків будь-яких правових наслідків, а тим більше не тягнуть за собою зміни в майновому стані такого платника.

Товариство не надало відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

24.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки позивача за період листопад-грудень 2014 року, про що складено лист від 27.01.2015 за №2504/7/15-53-22-3, адресований ДПІ у районах та містах.

Відповідно до змісту вказаного листа ДПІ повідомляє, що від ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано довідку про невстановлення фактичного місцезнаходження платника податків ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН» (№ 125/07-110 від 26.01.2015 року).

Крім того, у листі відповідач дійшов висновків про нереальність (безтоварність) господарських операцій з одержання (придбання)/поставки (продажу) ідентифікованого товару та порушення з боку позивача пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1 і пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 7 розділу III, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678.

Так, відповідач в листі від 27.01.2015 зазначає, що проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий позивачем, від неустановлених підприємств фактично не отриманий, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентів-замовників.

З урахуванням наведених висновків, викладених у листі від 27.01.2015 №2504/7/15-53-22-3, ДПІ внесла відповідні відомості до АІС «Податковий блок».

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають у зв'язку з наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок контролюючими органами розроблені Методичні рекомендації, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Відповідні дії контролюючого органу не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі), в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків, виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.

Статтею 74 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи, що висновки, викладені в листі ДПІ від 27.01.2015 №2504/7/15-53-22-3, є відображенням дій посадових осіб контролюючого органу та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то, відповідно, включення суб'єктом владних повноважень до електронної бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою і використовується контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 03, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

З огляду на викладене, враховуючи положення статей 61, 62, 71-74 ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржених судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 скасувати і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН ЛАЙН» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова