Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.04.2020 року у справі №460/2528/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 460/2528/19

адміністративне провадження № К/9901/7735/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

розглянувши у порядку попереднього судового засідання

касаційну скаргу Рівненської міської ради

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Жуковської Л. А. від 12 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гудима Л. Я., Довгополова О. М., Святецького В. В. від 11 лютого 2020 року

у справі №460/2528/19

за позовом Рівненської міської ради

до Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського Олександра Васильовича, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Деренька Романа Івановича,

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року Рівненська міська рада (далі також - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В., приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Деренька Р. І., третя особа ОСОБА_1, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Кремінської О. А. від 21 січня 2019 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на будку сторожову (далі також - Споруда);

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Бештинарського О. В. від 21 червня 2019 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на Споруду;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренька Р. І. від 21 червня 2019 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на Споруду.

2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, провадження у справі закрито, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

3.10 березня 2020 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №460/2528/19, в якій просить такі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №500/2522/19 між суддями від 18 березня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І. В., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №460/2528/19.

6.15 червня 2020 року до Верховного Суду від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що даний спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

8. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що оскільки Рівненська міська рада не була заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були здійсненні за заявами інших осіб, то спір щодо їх оскарження є спором про цивільне право, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.

11. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

12. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

14. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

15. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

16. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

17. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

18. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

22. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/1076/17 та від 14 листопада 2018 року у справі №817/986/17.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 32186602, в якій просив зареєструвати за ним право власності на Споруду, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2.24. Розглянувши вказану заяву, Комунальним підприємством "Центр реєстрації прав" П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на Споруду за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 січня 2019 року № 45128319).

25. Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 січня 2019 року №153246650 вбачається, що Споруда, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

26. Відповідно до договору купівлі - продажу від 19 червня 2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_3 купив нежитлове приміщення - будку сторожову, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вказане нерухоме майно знаходиться на орендованій земельній ділянці загальною площею 0,2624 га, кадастровий номер 5610100000:01:024:0212 (додатковий договір про поновлення договору оренди землі укладений 18 квітня 2019 року між Рівненською міською радою та ОСОБА_2).

27.19 червня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 34609292, в якій просив зареєструвати за ним право власності на споруду, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2.28. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Бештинарського О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 червня 2019 року №47407929 проведено державну реєстрацію права власності на Споруду, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3.

29. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 червня 2019 року №170899586 підтверджується, що об'єкт нерухомого майна: Споруда загальною площею 6 кв. м належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

30. В подальшому, 21 червня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової Споруди.

31.21 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренька Р. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №34665409, в якій просив зареєструвати за ним право власності за будівлею, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2.32.21 червня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дереньком Р. І. проведено державну реєстрацію права власності на Споруду, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1.

33. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 червня 2019 року №171314579 підтверджується, що об'єкт нерухомого майна: будка сторожова належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

34. Отже, позивач оскаржує рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, при цьому скасування проведення реєстраційних дій та рішень про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна вплине на майнові права ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

35. За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

36. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

37. Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв.

При цьому відповідно до Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

38. Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію речового права (права власності) на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті рішення про державну реєстрацію права власності стосуються реєстрації права третіх осіб (ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1), а не позивача.

39. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних рішень, тобто останні були вчинені за заявами інших осіб, спір щодо їх оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства.

40. Оскарження рішень та дій щодо внесення записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов'язане із захистом цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечує законності дій та рішень державного реєстратора з реєстрації за нею права на це майно, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

41. З огляду на викладене колегія суддів підтримує висновок суду першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є приватноправовим.

42. Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах (зокрема, постанови від 04 грудня 2018 року у справі №915/1377/17, від 29 січня 2019 року у справі № 813/1321/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а).

43. У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування дій та рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та залежно від суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

44. Отже, доводи скаржника щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не знайшли свого підтвердження під час її розгляду у суді касаційної інстанції.

45. Щодо посилання позивача на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які висловлені у постановах від 04 квітня 2018 року у справі №817/567/16, від 10 квітня 2018 року у справі №808/8972/15, від 13 червня 2018 року у справі №803/1125/17, від 13 червня 2018 року у справі №820/2675/17 колегія суддів зазначає, що такі є безпідставними, оскільки правовідносини не є подібними до тих, що виникли у цій справі.

46. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

48. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рівненської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя Н. В. Коваленко