Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.11.2019 року у справі №815/4341/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року

Київ

справа №815/4341/14

адміністративне провадження №К/9901/6096/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І., суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 у справі за позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтодор" та Державного підприємства "Укрдорзв'язок", про визнання протиправними та скасування пунктів 3,4 та частково пункт 5 вимоги,

УСТАНОВИЛ:

Служба автомобільних доріг в Одеській області подало до суду позов до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Укравтодор" та Державного підприємства "Укрдорзв'язок", в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 3,4 і 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 04.06.2014 № 15-06-23-14/5425 "Щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства" в частині: зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області на суму 103013,00 грн перед ТОВ "Автодор" та проведення звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Автодор"; зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області в сумі 41302,00 грн перед ДП "Укрдорзв'язок" та стягнення зайво сплачених коштів ДП "Укрдорзв'язок" в сумі 10953,20 грн з податку на додану вартість на рахунок САД в Одеській області, в іншому випадку стягнення з осіб, якими допущені зайві витрати, та перерахування на рахунок САД в Одеській області, а також проведення звірки взаєморозрахунків з ДП "Укрдорзв'язок"; зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області на утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд) в сумі 2141,10 грн без податку на додану вартість.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 13.01.2015 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував пункти 3,4 вимоги Державної фінансової інспекції в одеській області від 04.06.2014 № 15-06-23-14/5425, та пункт 5 цієї вимоги в частині зобов'язання зменшити кредиторську заборгованість в бухгалтерському обліку Служби автомобільних доріг в Одеській області на утримання служби замовника, включаючи витрати на технічних нагляд, в сумі 2141,10 грн без податку на додану вартість.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.03.2015 залишив без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, відповідач не підтвердив належними доказами викладені ним в акті перевірки висновки, а пункти 3,4 та пункт 5 вимоги у частині зменшення кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку в сумі 2141,00
грн є такими, що висунуті до керівника Служби автомобільних доріг в Одеській області із порушенням вимог чинного законодавства.

Державна фінансова інспекція в Одеській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушення норм матеріального і процесуального права. Наголошує на тому, що вимога про усунення порушень є законною, а зазначені у вимозі збитки стягуються тільки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, при вирішенні якого суд і перевіряє правильність їх обчислення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л. І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В. В., Шипуліна Т. М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.11.2019 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.11.2019.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, підпункту 2 пункту 11 та підпункту 1 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету" Державна фінансова інспекція в Одеській області провела позапланову перевірку державних закупівель у Службі автомобільних доріг в Одеській області за період з 01.01.2013 по 01.03.2014, за результатом якої склала акт перевірки від 21.05.2013 № 06-13/229.

На підставі зазначеного акта, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Державна фінансова інспекція в Одеській області пред'явила начальнику Служби автомобільних доріг в Одеській області вимогу від 04.06.2014 № 15-06-23-14/5425.

Відповідно до пунктів 3,4 та 5 вимоги відповідач вимагає від позивача: зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області на суму 103013,00 грн перед ТОВ "Автодор" та проведення звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Автодор"; зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області в сумі 41302,00 грн перед ДП "Укрдорзв'язок" та стягнення зайво сплачених коштів ДП "Укрдорзв'язок" в сумі 10953,20 грн з податку на додану вартість на рахунок САД в Одеській області, в іншому випадку стягнення з осіб, якими допущені зайві витрати, та перерахування на рахунок САД в Одеській області, а також проведення звірки взаєморозрахунків з ДП "Укрдорзв'язок"; зменшення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку САД в Одеській області на утримання служби замовника, включаючи витрати на технічний нагляд.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до частинами 1 та 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 цього Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 15,21 пункту 6 цього Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України.

Отже, територіальні органи Держфінінспекції України наділені повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та за наслідками такого контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи суб'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення порушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов'язковою до виконання. Щодо виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.

Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від
07.10.2014 у справі № 21-368а14, від 14.10.2014 у справі №21-453а14, від
18.11.2014 у справі №21-461а14, від 20.01.2015 у справі №21-601а14, від
27.01.2015 у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 у справі №21-632а14, від
15.04.2014 у справах № 21-40а14,21-63а14), від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 у справі №826/6304/16 тощо.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Служба автомобільних доріг в Одеській області звернулася до суду про скасування пунктів вимоги, які, зокрема вказують на виявлені Держфінінспекцією України збитки у вигляді зайвої сплати коштів, їхній розмір та містять зобов'язання повернути кошти на рахунок Служби автомобільних доріг в Одеській області чи до держбюджету.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Оскільки при вирішенні справи суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права до встановлених у справі обставин, касаційну скаргу відповідача слід задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345,349,351,355,356,359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду