Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.09.2018 року у справі №522/6739/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №522/6739/17

адміністративне провадження №К/9901/57269/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21.02.2018 (суддя - Бойчук А. Ю.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (головуючий суддя - Шевчук О. А., судді: Зуєва Л. Є., Федусик А. Г. )

у справі № 522/6739/17

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

третя особа - ОСОБА_1,

про визнання дій протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач, ГУ ПФУ Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач), третя особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), в якому просило:

- зупинити виконання постанов відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.03.2017 №53326889 про накладення адміністративного штрафу у розмірі ~money0~ та стягнення виконавчого збору в розмірі ~money1~ до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду даного адміністративного позову;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко С. Б. щодо винесення постанов від 20.03.2017 року №53326889 про накладення штрафу в розмірі ~money2~ та стягнення виконавчого збору в розмірі ~money3~

- скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.03.2017 №53326889 про накладення адміністративного штрафу в розмірі ~money4~ та стягнення виконавчого збору в розмірі ~money5~

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до ГУ ПФУ в Одеській області
23.03.2017 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшли постанови від 20.03.2017 № 53326889 - про накладення штрафу в розмірі ~money6~ за невиконання вимог виконавчого листа по справі № 522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 року Приморським районним судом м. Одеси та постанова від 20.03.2017 року № 53326889 про стягнення виконавчого збору ~money7~ за невиконання в добровільний строк вимог вищезазначеного виконавчого листа. Позивач вищезазначені постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору вважає незаконними та необгрунтованими у зв'язку із чим було змушене звернутися до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 21.02.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ГУ ПФУ в Одеській області виконало рішення по справі № 522/18158/16-а не в повному обсязі, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі ~money8~ від 20.03.2017 року за повторне невиконання без поважних причин рішення суду та стягнення виконавчого збору в розмірі ~money9~, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того, судами вказано про помилковість посилання позивача на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та у частині 7 статті 43 слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року", тобто викладено зазначену статтю в іншій редакції, судова колегія вважає помилковими, оскільки на момент набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме 01.01.2017, частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 року Конституційним Судом України неконституційною, а тому втратила чинність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що при розгляді зазначеної справи судами попередніх інстанцій не досліджено всі обставини, що призвели до виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 по 20.12.2016 в розмірі, що обмежено максимальним розміром, визначеним частиною 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції ~law10~ від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VІІІ від 24.12.2015. № 1774-VІІІ від 06.12.2016)). Зазначає, що після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 перевищував максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (~money10~ ), який йому виплачувався до перерахунку, тому головне управління продовжило виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в розмірі ~money11~, а доплата до перерахунку була відсутня. Здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального її розміру не було предметом розгляду справи №522/18158/16-а в Приморському районному суді м. Одеси та в постанові суду від 09.11.2016 відсутнє зобов'язання головному управлінню здійснити перерахунок та виплату щомісячно пенсії ОСОБА_1 в розмірі, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки рішенням суду від 09.11.2016 по адміністративній справі №522/18158/16-а не було зобов'язано головне управління виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2016 без обмеження її максимальним розміром, а також оскільки Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 набрало чинності 20.12.2016, то головне управління не мало законних підстав виплачувати пенсію ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 по
20.12.2016 у розмірі, що перевищує 10740 грн. (обмеження встановлене частиною 7 статті 43 Закону №2262).

Ухвалою Верховного суду від 02.10.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідачем та третьою особою відзиву на касаційну скаргу не надано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року по адміністративній справі № 522/18158/16-а за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано головне управління зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із розрахунку 80% від грошового забезпечення для обчислення пенсії з
01.07.2016 року на підставі Довідки №10.1-39-154 від 08.09.2016 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

02 лютого 2017 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 53326889 за виконавчим листом по справі 522/18158/16-а, яким зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 80 відсотків від грошового забезпечення з 01.07.2016 року, та встановлено 10 денний строк для його виконання.

Листом від 09.02.2017 року, тобто в межах 10-деного строку, позивач повідомив відповідача, що після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/18158/16-а, розмір пенсії перевищує максимальний розмір, встановлений відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому виплата пенсії не підвищується та продовжує виплачуватися в розмірі ~money12~ивень

Пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01 липня 2016 року та з 01 лютого 2017 року та становить ~money13~, однак продовжує виплачуватися в максимально допустимому розмірі - ~money14~ивень.

Враховуючи, що боржником рішення суду в повному обсязі не виконано, тобто пенсія перерахована, однак виплата проводиться без врахування перерахунку, постановою державного виконавця від 21.02.2017 року на ГУ ПФУ в Одеській області накладено штраф за невиконання постанови у розмірі ~money15~

Постановою державного виконавця від 20.03.2017 року (ВП № 53326889) на ГУ ПФУ в Одеській області повторно накладено штраф за невиконання постанови в розмірі ~money16~

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law14~).

~law15~ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ~law16~, перевіряє виконання рішення боржником.

~law17~, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини 7 статті 43, 1 речення частини 1 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати ~money17~

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те що оскільки положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016 року, тобто саме з цієї дати позивач повинен був проводити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.01.2017 позивачем ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення суду, розмір пенсії склав ~money18~, однак, позивач застосувавши обмеження, до сплати ОСОБА_1 визначено пенсію у сумі ~money19~

Окрім того, неправомірність дій позивача щодо обмеження граничним розміром виплат пенсії ОСОБА_1 підтверджена постановою Приморського районного суду м.

Одеси від 16 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, по справі №522/6648/17, якою визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеської області, щодо відмови у виплаті раніше призначеної пенсії без обмежень максимального розміру пенсії з 20 грудня 2016 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та зобов'язано ГУ ПФУ в Одеської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 80 відсотків від грошового забезпечення для обчислення пенсії, без обмежень максимального розміру пенсії в розмірі ~money20~ з 20 грудня 2016 р.

З огляду на вищезазначене, вірним є висновки судів першої інстанції, що ГУ ПФУ в Одеській області виконало рішення по справі № 522/18158/16-а не в повному обсязі, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі ~money21~ від 20.03.2017 року за повторне невиконання без поважних причин рішення суду та стягнення виконавчого збору в розмірі ~money22~, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова