Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа №280/4462/20

адміністративне провадження № К/9901/23087/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Кравчука В.М., Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Національного банку України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року (суддя Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (колегія у складі суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.)

у справі №280/4462/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прості займи"

до Національного банку України

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прості займи" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Національна комісія), в якій, з урахуванням уточнень від 17.07.2020, просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії від 27.05.2020 №259/248/15-4/9-П щодо застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг.

2. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2020 замінив Національну комісію правонаступником - Національним банком України (далі - НБУ).

3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, задовольнив позов.

4. У касаційній скарзі Національний банк України просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 відкрито касаційне провадження.

6. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за участі його представника, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.01.2020 Нацкомфінпослуг сформувало вимогу №47/15-8 щодо надання ТОВ «Прості займи» інформації та копій документів протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

8. Позивач 14.01.2020 направив засобами поштового зв`язку відповідь на вимогу від 13.01.2020 №6-Ю, якою просив повідомити, які саме фізичні особи - споживачі послуг товариства зверталися зі скаргами та які саме документи щодо таких звернень потрібні Нацкомфінпослуг для виконання покладених на неї функції; повідомити, якими нормами законодавства встановлено обов`язок учасника ринку фінансових послуг подавати інформацію у формі, обсязі та строки, зазначені у вимозі.

9. 08.03.2020 Нацкомфінпослуг складено акт про неподання інформації ТОВ «Прості займи» №248/15-4/9, у якому зазначено, що листом від 13.01.2020 №6-Ю товариство відмовило у наданні інформації та копій документів, що свідчить про вчинення ним правопорушення, зазначеного у п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині ненадання інформації.

10. У зв`язку із отриманням акту про неподання інформації позивачем на адресу Нацкомфінпослуг направлено лист-пояснення від 19.03.2020 №44/1-Ю щодо обставин, викладених в акті.

11. На підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг винесено постанову від 27.05.2020 №259/248/15-4/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 000,00 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є неподання інформації на вимогу від 03.01.2020 №47/15-8. Разом з тим, на вказану вимогу надавалася відповідь, в якій товариство просило повідомити, які саме фізичні особи-споживачі послуг зверталися зі скаргами та які саме документи щодо таких звернень потрібні Нацкомфінпослуг для виконання покладених на неї функцій та якими нормами законодавства встановлено обов`язок учасника ринку фінансових послуг подавати запитувану інформацію у формі, обсязі та у строки, зазначені у вимозі.

Крім того, вказану вимогу оскаржено у судовому порядку. Позивач звертав увагу, що вимога Нацкомфінпослуг надати будь-які документи, які не створюються в процесі здійснення господарської діяльності, а потребують виконання додаткової роботи шляхом проведення аналітичної роботи та підготовки статистичної інформації на виконання вимоги регулятора, фактично є звітністю, не передбаченою законодавством, є протиправною та не може бути виконана фінансовою установою. Вказував, що форма та обсяг запитуваної у вимозі інформації підпадає за своїми ознаками під ознаки планової перевірки. Крім того, вказану вимогу підписано неуповноваженою особою. Також вважав, що розмір штрафу визначено необґрунтовано та порушено процедуру розгляду справи про правопорушення.

13. 21.07.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення (№33197), в яких він посилається на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.01.2020 №47/15-8.

14. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями щодо надсилання фінансовим установам вимог про надання інформації та документів, а фінансові установи, в свою чергу, повинні такі вимоги виконувати у повному обсязі. Вказує, що Національний банк України не отримував повного тексту постанови суду апеляційної інстанції у справі №280/1556/20, але після її отримання постанова оскаржуватиметься до Верховного Суду. Крім того, Національним банком України буде подано клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Також посилається на те, що направлена позивачу вимога не спрямована на отримання звітів чи статистичної інформації, а на виконання одного із завдань Нацкомфінпослуг - захист прав споживачів фінансових послуг та недопущення порушення їх прав.

Щодо повноважень особи, яка підписала вимогу, відповідач посилається на Положення про департамент регулювання та нагляду за кредитними установами Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 №240, відповідно до якого директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позивач не надав інформації та документів на відповідну вимогу, а тому вчинив правопорушення, передбачене п. 2 ч. 1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №280/1556/20 визнано протиправними та скасовано вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо надання інформації та копій документів: №25989/15-8 від 03.12.2019, №47/15-8 від 03.01.2020, №23718/15-8 від 30.10.2019, №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №280/1556/20 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку було скасовано вимогу Нацкомфінпослуг від 03.01.2020 №47/15-8 та відповідне рішення набрало законної. Отже, позивач не погодився з вимогою від 03.01.2020 №47/15-8 та скористався своїм правом на її оскарження та факт скасування такої вимоги свідчить про правомірність дій позивача щодо її невиконання.

Відповідач не мав підстав для застосування до ТОВ «Прості займи» штрафних санкцій відповідно до постанови від 27.05.2020 №259/248/15-4/9-П за ненадання інформації на вимогу від 03.01.2020 №47/15-8, яка скасовано в судовому порядку.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансування послуг" у питанні наявності повноважень Національної комісії направляти суб`єкту ринку фінансових послуг вимогу та отримувати інформацію (документи). У аналогічних справах №280/2333/20, №280/2325/20, № 280/1558/20, №280/481/20 суди першої та апеляційної інстанцій приймають різні судові рішення у питанні притягнення до відповідальності суб`єктів ринку фінансових послуг.

17. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №280/1556/20 про визнання протиправною та скасування вимоги Національної комісії, ненадання відповіді на яку стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови про застосування штрафної санкції, перебуває на стадії касаційного перегляду. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не врахував, що судові рішення у справі №280/1556/20 не набрали законної сили.

18. У відзиві позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що відповідно до п.12 ст.28 Закону №2664 відповідач має право вимагати надання виключно необхідних документів і лише у межах усунення порушень, але не може вимагати надати всіх без винятку відомостей про укладені за весь період діяльності договори. Також позивач зазначає, що вимоги про надання документів були підписані неуповноваженою на це особою - директором Департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

20. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

22. Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

23. Пунктами 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Положення, яке було чинним на момент спірних правовідносин) передбачено, що Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

24. Повноваження Нацкомфінпослуг визначені ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

25. Згідно з пп. 12 ч.1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

26. Підпунктом 41 п.3 Положення визначено, що Нацкомфінпослуг приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

27. Статтею 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Серед іншого, заходом впливу є: накладення штрафу, що передбачено статтями 41 і 43 цього Закону.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

28. Згідно з п.2 ч. 1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29. Отже, Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями щодо розгляду заяв споживачів про порушення законодавства у сфері ринків фінансових послуг, проводить перевірку фактів, викладених у таких заявах, шляхом направлення на адресу учасників ринків фінансових послуг вимог про надання інформації та документів. На основі аналізу отриманої інформації стосовно порушення уповноважена особа Нацкомфінпослуг обирає та застосовує відповідні заходи впливу. При цьому неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації на вимогу Нацкомфінпослуг становить окремий склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

30. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пруденційний нагляд є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов`язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

Основними напрямами пруденційного нагляду національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо: 1) ліквідності; 2) капіталу та платоспроможності; 3) прибутковості; 4) якості активів та ризиковості операцій; 5) якості систем управління та управлінського персоналу; 6) додержання правил надання фінансових послуг.

31. У вимозі від 03.01.2020 №47/15-8 дійсно не зазначено про те, що витребовувані документи необхідні для здійснення пруденційного нагляду, проте повноваження Нацкомфінпослуг, передбачені пп. 12 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також Положенням, можуть реалізовуватися не тільки під час пруденційного нагляду, а й при здійсненні іншої діяльності відповідача, визначеної законодавством.

32. Статтею 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено обов`язок фінансової установи розкривати інформацію про свою діяльністю, структуру управління, фінансові можливості, наявність дозволів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності.

33. Проте метою регулювання вказаної статті є реалізація принципу відкритості (прозорості) діяльності фінансових установ, створення передумов для захисту прав споживачів таких фінансових послуг, а також забезпечення доступу споживачів фінансових послуг до інформації про фінансові установи.

34. У контексті направлених позивачу Нацкомфінпослуг вимог про надання документів та інформації не спрямована на отримання звітів чи статистичної інформації, а направлена на виконання одного із завдань Комісії - дотримання законодавства у відповідній сфері, захист прав споживачів фінансових послуг та недопущення порушення їх прав.

35. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 у справі №280/481/20.

36. Суд відхиляє доводи позивача про те, що вимога від 03.01.2020 №47/15-8 підписана неповноважною особою з огляду на таке.

37. Відповідно до пп. 6.4.4 п. 6.4 р. 6 Положення про департамент регулювання та нагляду за кредитними установами Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 №240, директор Департаменту має право з метою здійснення своєчасного і повного розгляду письмових звернень та запитів фізичних та юридичних осіб, підготовки відповідей у встановлений законодавством строк та здійснення наглядових повноважень Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, запрошень на розгляд справ про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, а також повідомлень про прийняті Нацкомфінпослуг як колегіальним органом, рішень щодо реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур.

38. Так, ОСОБА_1 , який підписав вимогу, на той момент був директором департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами, діяв відповідно до покладених на департамент завдань, а відтак був уповноваженою особою на підписання вимоги.

39. Крім того, постановою Верховного Суду від 16.08.2023 було скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №280/1556/20, на які покликалися суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі. Отже, вимоги про надання документів, невиконання позивачем яких і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови, Верховним Судом було визнано правомірними, а тому і постанова Національної комісії від 27.05.2020 №259/248/15-4/9-П щодо застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг, не підлягає скасуванню.

40. Враховуючи зазначене, Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій і доходить висновку про правомірність постанови Національної комісії від 27.05.2020 №259/248/15-4/9-П.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

42. З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №280/4462/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб