Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.07.2019 року у справі №826/21805/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2019 року

Київ

справа №826/21805/15

адміністративне провадження №К/9901/9310/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 (головуючий суддя Петрик І.Й., судді: Ключкович В.Ю., Собків Я.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби м. Києва про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" від 03.09.2015 №1162.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, прийняте нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем частини другої пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України. Як вважає позивач, спірний наказ є протиправним, оскільки перевірку позивача призначено повторно за той же період з тих самих питань. Позивач наголошує, що заборона на проведення документальної позапланової перевірки, встановлена положеннями частини другої пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України не поширюється на інші види перевірок, передбачені пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. На думку позивача, відповідач міг виконати постанову слідчого, призначивши перевірку іншого виду. У доповненнях до касаційної скарги позивач повідомляє, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2015, яка залишена без змін рішенням суду апеляційної інстанції, позов ТОВ "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Відповідач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №826/21805/15.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 23.07.2019.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Наказом начальника ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 03.09.2015 №1162 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01.06.2012 по 30.04.2014 та податку на прибуток з 01.04.2012 по 31.12.2014 при взаємовідносинах з TOB «Лайк Трест» та TOB «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» по операціях з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд вказав, що предмети планової та позапланової перевірок позивача є різними, оскаржуваний наказ прийнято уповноваженою особою відповідно до норм Податкового кодексу України. Суд дійшов висновку, що спірний наказ на час вирішення справи вичерпав свою дію, відтак, відсутні підстави для задоволення позову. Суд звернув увагу, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення прийнятого на підставі вказаного акту перевірки. Судом враховано, що перевірку позивача призначено за період більше ніж 1095 днів, проте, перевірку призначено відповідно до постанови слідчого і саме в постанові визначено період необхідний для проведення перевірки. Податковий орган не наділений повноваженнями щодо коригування постанов слідчих винесених в рамках Кримінального процесуального кодексу України.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов`язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно пункту 82.2 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалістю яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, наказ про перевірку позивача призначено на підставі постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві від 02.07.2015 про призначення позапланової документальної перевірки. Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що податковим органом не порушувались вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Разом з тим, враховуючи, що позапланову перевірку позивача призначено в порядку Кримінального процесуального кодексу України - у даному випадку призначення перевірки не потребує отримання дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий уповноважений: призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Судами зауважено, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо коригування постанов слідчих винесених в рамках Кримінального процесуального кодексу України. Зі змісту наказу вбачається, що перевірку позивача призначено терміном 5 робочих днів, відповідно до пункту 82.2 статті 82 ПК України.

З викладених у позовній заяві та касаційній скарзі вимог вбачається, що позивач вважає спірний наказ протиправним, оскільки перевірку позивача призначено повторно за той же період з тих самих питань, що були предметом планової перевірки за результатом якої складено акт від 31.12.2014 №7059/26-58-22-07/31059394.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що в ході планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 предметом перевірки були питання формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та питання достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 із Український державним проектно-технологічним науково-дослідним інститутом цивільної авіації «Украеропроект», ТОВ «Промотекс Системс», ТОВ «Целина».

У свою чергу, позапланову перевірку позивача призначено з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01.06.2012 по 30.04.2014 та податку на прибуток з 01.04.2012 по 31.12.2014 при взаємовідносинах з ТОВ «Лайк Трест» та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» по операціях з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).

Судами вірно констатовано, що предмети планової та позапланової перевірок позивача є різними.

Разом з тим, суди правомірно посилалась на пункт 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 згідно з яким при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі оскарженого наказу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 15.09.2015.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 03.09.2015 №1162 не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду