Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.12.2019 року у справі №804/4905/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2020 року

Київ

справа №804/4905/15

адміністративне провадження №К/9901/6043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року (Суддя: Кононенко О.В.),

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року (Судді: Гімон М.М., Чумак С.Ю., Юрко І.В.),

у справі № 804/4905/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі - позивач, ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця), в якому просило суд скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20094 від 10.10.2014 року; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600338/1 від 10.10.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року позов задоволений.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати судові рішення, та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до передчасних висновків про задоволення позову. Зокрема, судами не надано оцінку, що подані позивачем в підтвердження митної вартості товару до митного оформлення документи не містили всіх відомостей числового значення митної вартості, та містили певні розбіжності, а саме: щодо ціни товару; транспортним витратам; банківським платіжним документам; даним зовнішньоекономічного контракту (зокрема наявність декількох посередників між виробником товару "MODERN INDIA CON-CAST LIMITED" та кінцевим отримувачем ПАТ «ДМКД»); містили розбіжності у відомостях, зазначених в інвойсі від 18.06.2014 року HAL/2042/2014-15 щодо коносаментів, за якими переміщувався товар, та відомостях про поставку товару (оскільки поставка вказана на умовах FOB Індія, а за інформацією Агентської організації ТОВ «МЕРСК України «ЛТД» Maersk Ukraine Ltd контейнери з товаром відправлені з Китаю, порт Xinjang на судні CMA CGM DANUBE); коносамент від 18.06.2014 року № 3366168 декларантом ПАТ «ДМКД» до митниці не надавався; подана позивачем до митниці в підтвердження заявленої митної вартості товару електронна копія свідоцтва про навантаження від 21.06.2014 року містить певні неточності стосовно абревіатурних визначень додаткових витрат, які можуть мати вплив на розрахунок вартісних показників імпортованого товару, а тому вказаний документ не використовувався митницею для проведення обчислення з метою підтвердження заявленої митної вартості товару; подане у підтвердження митної вартості свідоцтво про морське страхування від 23.06.2014 року містить відомості щодо застрахованої особи AML EUROPE SAS від імені та за дорученням ASIA MINERALS LIMITED на суму 672 487,20 дол. США, що переміщує феросилікомарганець на адресу ПАТ «Алчевський меткомбінат», що не дозволяє ідентифікувати зазначене свідоцтво в якості документа, яке підтверджує митну вартість вантажу, адресованого ПАТ «ДМКД»; також митницею не прийнятий висновок експерта Дніпропетровської ТПП, оскільки вказані в ньому дані унеможливлюють перевірку ідентифікації компанії та перевірку її діяльності, цінових даних, розміщення на сайті, а також не включає наявність посередників у зовнішньоекономічній операції, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. На підстави викладеного митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації та відкориговано митну вартість товару шляхом застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2-r- резервний метод (ст. 64 МК України) (з урахуванням застережень п. 3.2, 3.6 ст. 64 МК України), за якою ввезений ідентичний (враховуючи хімічний склад, марку, виробника, сферу застосування, час ввезення, розмір партії, 1,44 Дол.США).

Скаржник посилався на те, що встановлені митницею вищенаведені недоліки щодо митної вартості товару залишилися поза увагою судів першої та апеляційної інстанції, оскільки суди фактично надали оцінку лише зауваженню митниці щодо ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 року вказану касаційну скаргу передано з Вищого адміністративного суду України на розгляд колегії суддів Верховного суду: Васильєвій І.А. (головуючий суддя), судді: Пасічник С.С., Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 09.09.2014 року між компанією «ASIA MINERALS LIMITED» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 14-1566-12, в межах якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити та оплатити товар - феросплави на умовах поставки DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна.

Відповідно до пункту 3.7 контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 продавець надає покупцю наступні документи: рахунок - 3 оригінали; залізнична або автотранспортна накладна - 1 оригінал; пакувальний лист з розбиттям по видам упаковки та зазначенням ваги (брутто і нетто) - 3 оригінали; сертифікат якості виданий заводом виробником - 1 оригінал; сертифікат походження товару, виданий ТПП країни виробника - оригінал та копія; коносамент - 1 копія; експортна декларація - 1 копія.

Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до контракту від 09.09.2014 року, вартість поставленого Феросілікомарганцю складає 1 138,00 дол.США/МТ.

Згідно контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 , додатку № 1 та додаткової угоди № 2 від 30.09.2014 року до контракту продавцем на митну територію України 15.05.2014 року на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці для покупця було ввезено вантаж - Феросілікомарганець - FeSiMnl7 з вмістом Mn-65,71%; Si-15,85%; С-1,97%; Р-0,21%; S-0,0215%, фракція -Юмм-4,15%, фракція +50мм-0,85%, фракція 10-50мм-95,00% у кількості 1000 метричних тон.

Позивачем на підставі контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 за митною декларацією № 110010000/2014/021990 від 09.10.2014 року було заявлено до митного оформлення товар - Феросілікомарганець - FeSiMnl7 з вмістом Mn-65,71%; Si-15,85%; С-1,97%; Р-0,21%; S-0,0215%, фракція -Юмм-4,15%, фракція +50мм-0,85%, фракція 10-50мм-95,00%.

Митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (1 138,00 дол. США).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем надано до митної декларації наступні документи: контракт № 14-1566-12 від 09.09.2014 року; додаткову угоду № 2 від 30.09.2014 року; додаток (специфікація) до контракту № 1 від 09.09.2014 року; рахунок-інвойс № А14/06174-0 від 25.09.2014 року; залізнична накладна № 42414086 від 02.10.2014 року; коносамент № 754344051 від 08.07.2014 року з перекладом; лист ПАТ «ДМКД» щодо транспортних витрат № 062Д/1876 від 08.10.2014 року; пакувальний лист № А14/06174-0 від 25.09.2014 року з перекладом; сертифікат якості від 20.06.2014 року; сертифікат про походження товару № 5217 від 23.06.2014 року.

Листом від 28.11.2014 р. № 062Д/2484 позивачем надано Дніпровській митниці ДФС додаткові документи, а саме: висновок ТПП № ГО-4752 від 21.10.2014 року, лист № AML 1410-013 від 27.10.2014 року, свідоцтво про морське страхування з перекладом, рахунок між третіми особами з перекладом, свідоцтво про завантаження з перекладом.

У митній декларації від 09.10.2014 року № 110010000/2014/021990 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 згідно якого вартість 1 метричної тони Феросілікомарганець - FeSiMnl7 складає 1 138,00 USD (доларів США)

Згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12, продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку Феросілікомарганець - FeSiMnl7 на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №110010000/2014/600338/1 від 10.10.2014 відповідач керувався тим, що надані позивачем документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, а саме, відсутні документи відповідно пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до місця призначення, та фактичного платника зазначених витрат, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем та перевірку числового значення заявленої митної вартості; не надано документів, що підтверджують здійснення передплати відповідно до умов контракту та дозволяють перевірити ціну, що фактично сплачена за товар декларантом Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»; надані до митного оформлення сертифікат походження, сертифікат якості виробника, коносамент не містять відомостей стосовно марки феросилікомарганцю.

Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12, продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку Феросілікомарганець - FeSiMnl7 на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, таким чином вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції додатково зазначивши на тому, що судом першої інстанції ретельно досліджено та встановлено, що зазначений митним органом недолік у оформленні документів не вплинув на визначення митної вартості товару. Вартість товару, а саме Феросілікомарганцю складає 1 138,00 дол. США/МТ відповідно до пункту 4 додатку № 1 до контракту від 09.09.2014 року, вартість поставленого товару не змінювалась. Товар поставлявся на умовах DAP, згідно якого продавець за контрактом зобов`язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержувати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення.

Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Щодо відсутності у відповідача інформації котирування. Так, відповідно до п. 2.1 контракту від 09.09.2014 року ціна на поставлений товар встановлюється в дол. США та формується за наступною формулою: CRU (WE sport USD/MT) + 50 USD, де - CRU (WE sport USD/MT) - це котирування видання Bulk Ferroalloys Monitor за місяць, що передує місяцю відвантаження. Як встановлено судами, відвантаження товару на адресу позивача відбулося 02.10.2014 року (що підтверджується залізничною накладною від 02.10.2014 року № 42414086), отже місяць, що передує місяцю відвантаження є вересень 2014 року, тому позивач формуючи ціну товару використовували котирування видання Bulk Ferroalloys Monitor за вересень 2014 року.

Доводи скаржника про ненадання при митному оформленні документів щодо попередньої оплати товару не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки у відповідності до п. 4.2 контракту від 09.09.2014 року покупець перераховує передоплату у розмірі 85% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойсу від продавця, а 15 % сплачує покупець за фактично поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати поставки. Інвойс складено 25.09.2014 року, тобто кінцевою датою оплати є 23.10.2014 року. Отже подаючи відповідачеві митну декларацію у позивача не закінчився строк для повної оплати товару за контрактом, що обумовлює відсутність платіжних документів на момент подання декларації. До того ж, вартість пакування та маркування включена до вартості товару.

Крім цього суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12, продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку Феросілікомарганець - FeSiMnl7 на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, таким чином вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця. Незважаючи на викладене, на підтвердження транспортної складової позивачем подавалась митниці залізнична накладна від 02.10.2014 року № 42414086 та коносамент (Bill of Loading) від 08.07.2014 року № 754344050.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді С.С. Пасічник В.П. Юрченко