Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/1471/17 823/1976/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року (суддя - Вівдиченко Т.Р.) у справі №823/1976/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування рішення,

у с т а н о в и в:

19 грудня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просила скасувати рішення податкового органу від 14 грудня 2016 року №0065571303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1934,03 гривні за період з 21 січня 2014 року по 19 лютого 2016 року та нарахування пені у розмірі 4476,34 гривні за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 18 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнав протиправним та скасував рішення відповідача у справі від 14 грудня 2016 року №0065571303.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року залишено без руху на підставі частин третьої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано протягом тридцяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору та надати відповідні докази поважності причини пропуску строку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

25 квітня 2017 року податковий орган повторно звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі №823/1976/16.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу від позивача у справі не надійшов, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції визначений статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом першим частини четвертої якої апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац другий частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В абзаці третьому цієї ж норми законодавець встановив присічний річний строк апеляційного оскарження для прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, наслідком пропущення якого, незалежно від поважності причин пропуску строку, є відмова у відкритті апеляційного провадження для таких скаржників.

Отже, законодавець визнав строк у тридцять днів достатнім для того, щоб апелянт, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подав умотивовану заяву про поновлення такого строку й зібрав необхідні докази. Виняток із цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений у абзаці третьому статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини п'ятої цієї ж статті суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, зокрема, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Таким чином, наявність у справі ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою тієї ж особи на те ж саме судове рішення відповідно до пункту 3 частини п'ятої зазначеної статті.

Враховуючи викладені положення процесуального закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року у справі №823/1976/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер