Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №804/6895/14

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/5767/18 804/6895/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року (головуючий суддя: Луніна О.С.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі № 804/6895/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» зазначає, що на виконання вимог законодавства, в порядку та в строки, встановлені законом, Товариством подавалась податкова звітність, у тому числі, за травень 2013 року, що свідчить по відсутність будь-яких порушень платником норм податкового законодавства та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили рішенням у справі №203/6895/14. Ухвалою від 22 вересня 2014 року було поновлено провадження у даній справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «В4» №0000701501 від 19 лютого 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 754 067 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» №0000711501 від 19.02.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 830 600 грн., в т.ч. 533 053 грн. - основний платіж та 277 547 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що висновки податкового органу про завищення платником рядка 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 1 754 067 грн. та заниження податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 553 053 грн., що слугували для винесення оскаржуваних у даній справі податкових ґрунтуються виключно на висновках попередніх актів перевірки платника та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, що були скасовані в судовому порядку.

Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що предметом розгляду даної справи є податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за відповідний період та зазначає, що права та обов'язки як платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах, так і податкового органу щодо зменшення даної суми в особовій картці платника податків витікають лише після набрання законної сили відповідними судовими рішеннями, що свідчить про завищення позивачем залишку від'ємного значення та заниження податку на додану вартість за грудень 2013 року.

20 квітня 2015 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких останній наводить перелік судових рішень, якими скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень. Також, платник податку зазначає, що неузгоджена сума зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість не може бути взята до уваги платником податків при використанні у наступних податкових періодах.

18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Інабел» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 25 січня 2014 року №8/222/31970823 (том 1 а.с. 28-31).

Як вбачається з акта, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 200.4 «а», «б», статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інбел» завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 1 754 067 грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2013 року на суму 553 053 грн.

Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2013 року не визнана контролюючим органом як податкова в зв'язку з наданням платником неповного пакету документів.

На підставі акта, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014:

- № 0000711501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів на загальну суму 830 600 грн., з них за основним платежем - 553 053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 547 грн.;

- № 0000701501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 754 067 грн. (том 1 а.с. 32-33).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України в редакції, чинній на момент їх виникнення.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються статтею 200 ПК України.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів періодом, в якому виникла спірна сума залишку від'ємного значення є травень 2013 року. Податкова звітність з податку на додану вартість за травень 2013 року була подана платником до контролюючого органу за допомогою засобів електронного зв'язку 30 вересня 2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13530/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року:

- визнано протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Інбел» поданої 20.09.2013, 30.09.2013 та 01.10.2013;

-скасовано рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оформлені листами від 20.09.2013 № 3552/10/18.0-26, від 02.10.2013 №4179/10/04-08-15-01-06, від 03.10.2013 № 4236/10/04-08-15-01-06 про невизнання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість податковою звітністю ТОВ «Інбел» поданих 20.09.2013, 30.09.2013 та 01.10.2013;

-визнано податкову звітність ТОВ «Інбел» з податку на додану вартість з додатками до неї та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, поданою у день фактичного отримання її органом державної податкової служби, тобто 20.09.2013, 30.09.2013 та 01.10.2013 відповідно;

-визнано протиправним та скасовано наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 287 від 01.10.2013 «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності були визнані протиправними в судовому поряду, рішення податкового органу оформлені листами скасовані, а податкова звітність, у тому числі декларація за травень 2013 року вважається поданою позивачем у день фактичного її отримання органом державної податкової служби.

Крім того, в основу зазначених висновків акту перевірки від 25.01.2014 №8/222/31970823 Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області покладено висновки актів перевірки позивача за попередні періоди, а саме:

- акт позапланової перевірки №344/221/31970823 від 30.08.2013 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення форми «В 4» від 20.09.2013 № 0001622201 та № 002162201;

- акт позапланової перевірки №458/222/31970823 від 23.10.2013 року на підставі якого складено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.11.2013;

- акт камеральної перевірки №26/222/31970823 від 08.11.2013 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 28.11.2013 року № 0002792202;

- акт камеральної перевірки №31/222/31970823 від 19.11.201 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 28.11.2013 року № 0003272202;

- акт камеральної перевірки №40/222/31970823 від 19.12.2013 на підставі якого складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 10.012014 № 0000102202;

- акт камеральної перевірки №2/222/31970823 від 17.01.2014 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 № 0000302202.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень від 19 лютого 2014 року №0000701501 та №0000711501 були оскаржені платником та скасовані в адміністративному та судовому порядку. Відповідні судові рішення набрали законної сили.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №804/14773/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.09.2013 форми «Р» №0002162201 та форми «В4» №0001622201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13530/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, у тому числі визнано протиправним та скасовано наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 287 від 01.10.2013 «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел», за результатами якої було складено акт позапланової перевірки №458/222/31970823 від 23.10.2013 та прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.11.2013.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.02.2014 № 834/10/04-36-10-08-09 скасовано податкове повідомлення рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «В4» від 28.11.2013 року № 0002792202 (том 1 а.с. 61-64).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі №804/7494/14, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 28.11.2013 №0003262202 та форми «В1» від 28.11.2013 № 0003272202.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі №804/5971/14, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» від 10.01.2014 №0000102202.

Також постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/6833/14, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2016 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.01.2014 № 0000302202.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідача, оскільки відпали обставини, що слугували підставами для їх прийняття.

Всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) і яка кореспондує зі статтею 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017), відповідач не надав належних та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частино. 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова