Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №554/1793/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

Київ

справа №554/1793/17

адміністративне провадження №К/9901/38418/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя - Савченко А. Г. )

та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бартош Н. С., судді - Курило Л. В., Русанова В. Б. )

у справі №554/1793/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року позивач звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Північно-східний офіс Держаудитслужби) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність оскаржуваної постанови контролюючого органу з огляду на те, що вона прийнята відповідачем з порушенням встановленого законодавством строку.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено: скасовано як протиправну постанову №16/0019/2017/пн від 10 лютого 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що адміністративне стягнення накладене на позивача після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, а також вказали, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що також є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-2 КУпАП прийнята відповідачем в межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

15 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, начальником відділу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" за період з 01.07.2012 по 01.09.2016.

За результатами ревізії складено акт позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" та протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2017 №16/0019/2017/пр.

Як вбачається з протоколу, контролюючим органом встановлено порушення головним бухгалтером - ОСОБА_1 п. 1 ст. 3, п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що полягало у веденні в період з
01.12.2015 по 12.07.2016 бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: проведено плату за товари та послуги по організації транспортування товару на суму 2 791 772 грн 45 коп. надання яких не підтверджено первинними документами та які не передбачені умовами договору.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 08.02.2017 №16/0019/2017/пр, витягу з акту позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" за період з 01.07.2012 по
01.09.2016 начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2017 № 16/0019/2017/пн.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності стало ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, а саме у період з 01.12.2015 по 12.07.2016 проведено оплату за товари та послуги по організації транспортування товару на суму 2 791
772,45 грн, надання яких не підтверджено первинними документами та які не перебачено умовами договору. Вищевказане являється порушенням п. 3.3 договору від 03.03.2014 № 03/03-2014, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України в частині виконання господарських зобов'язань відповідно до договору. Внаслідок допущеного порушення філії "Полтавський райавтодор" ДП "Полтавськийоблавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" нанесено збитки на загальну суму 2 791
772,45 грн. Крім того, внаслідок не підтвердження придбання щебеневої продукції та послуг по організації перевезень завищено кредиторську заборгованість на загальну суму 489 630,04 грн. Відповідно до посадової інструкції відповідальною особою за ведення бухгалтерського обліку зобов'язань, розрахунків з постачальниками та замовниками, результатів господарсько - фінансової діяльності, за якісне складання документів щодо фінансової звітності підприємства; за надання недостовірної інформації щодо фінансового стану підприємства є головний бухгалтер філії Полтавський райавтодор" ВАТ "ДАК " Автомобільні дороги України"" ОСОБА_1. Факт порушення документально засвідчено в акті ревізії від 13.12.2016 №05-21/9. В ході, ревізії порушення не усунуто, що є порушенням п. 1 ст. З, п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Так, відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП підвідомчі суду (судді).

Таким чином, за приписами статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення.

Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття "триваюче правопорушення". Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Так, позивача було притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2 КУпАП, що виразилось у внесенні недостовірних даних до фінансової звітності підприємства та веденні бухгалтерського обліку у певний період з порушенням установленого порядку.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що ведення бухгалтерського обліку у певний період з порушенням установленого порядку триваючим правопорушенням, оскільки таке правопорушення має триваючий характер, а тому адміністративне стягнення може бути накладено на позивача не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Касаційний суд погоджується з судами попередніх інстанцій про безпідставність доводів відповідача щодо необхідності обчислення двомісячного строку для притягнення до адміністративної відповідальності з дати оформлення акта ревізії, оскільки акт ревізії складається після її завершення, в його основу можуть бути покладені лише дані, встановлені під час проведення ревізії, останній день виявлення яких, на переконання Суду, є днем завершення самої ревізії.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що адміністративне стягнення на позивача накладене після спливу строку, встановленого в ч. 1 ст. 38 КУпАП, що вірно встановлено судами попередніх інстанцій.

Крім того, згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні, а тому, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки остання є такою, що прийнята контролюючим органом всупереч вимог статті 268 КУпАП, а саме за відсутності позивача та без належного та своєчасного сповіщення його про місце і час розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 04 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова