Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2020 року у справі №826/17461/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року

м. Київ

справа №826/17461/18

адміністративне провадження № К/9901/28303/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 (головуючий суддя Земляна Г. В., судді Мєзєнцев Є. І., Файдюк В. В. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2018 №0008421401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 30 617 684 грн. (24 494 147 грн. за податковим зобов'язанням та 6 123 537 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), та №0008451401, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток на 131 624 335 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2018 позов задоволено.

07.10.2019 Офіс ВПП ДФС подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 як така, що подана з порушенням пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 992 550 грн. ), а згідно з ухвалою від 19.11.2019 - повернута. Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки відповідач не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а подане ним клопотання про продовження строку для усунення недоліків скарги суд визнав необґрунтованим.

07.07.2020 Офіс великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу ВПП ДФС; далі - Офіс ВПП ДПС) повторно звернувся з апеляційною скаргою, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.07.2020 залишив без руху як таку, що подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави (відсутність належного фінансування витрат на сплату судового збору, процедура сплати судового збору за рахунок бюджетних коштів передбачає узгодження та потребує певного часу) визнані апеляційним судом неповажними. Також Офіс ВПП ДПС не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали подати до апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (за наявності) підстав та документ про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС: відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2020 як підстави для поновлення такого строку (неналежне фінансування видатків для сплати судового збору; тривала процедура сплати), не можуть бути визнані поважними. До того ж вказаним обставинам суд надавав оцінку в ухвалі від 20.07.2020, а інших підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відповідач не навів.

Офіс ВПП ДПС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
21.09.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС , застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС .

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС).

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, обставини, які стосуються фінансування суб'єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб'єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору з огляду на його статус, за загальним правилом, не є підставою для поновлення цьому суб'єкту пропущеного ним процесуального строку, встановленого законом.

Негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може отримувати процесуальні преференції внаслідок фінансових складнощів, які склались у нього на поточний час, шляхом зволікання у виконанні процесуальних обов'язків, в тому числі, і щодо сплати судового збору. Обставини такого роду стосуються організації роботи відповідача і можуть свідчити про системні недоліки в його роботі, для усунення яких і для запобігання яких на майбутнє відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен вжити необхідні заходи.

Виключними обставинами, які спричинили пропуск суб'єктом владних повноважень процесуального строку через недостатнє фінансування витрат на сплату судового збору, можуть бути, зокрема, розмір судового збору, оскільки це може вплинути на процедуру узгодження сплати відповідної суми та відповідних асигнувань.

З 27.02.2020 набрали чинності зміни до статті 4 Закону України "Про судовий збір", внесені Законом України від 16.01.2020 № 465-ІХ, якими, зокрема, встановлено обмеження розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рівні не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Офіс ВПП ДПС, повторно звертаючись з апеляційною скаргою 07.07.2020, сплатив судовий збір саме з врахуванням дії цієї норми (у розмірі 31 530 грн. ).

Отже, з 27.02.2020 року надмірний тягар щодо розміру судового збору для відповідача не діяв, тоді як з апеляційною скаргою Офіс ВПП ДПС звернувся
07.07.2020.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон В. В. Хохуляк