Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.04.2019 року у справі №810/5978/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №810/5978/15

адміністративне провадження №К/9901/9325/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №810/5978/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Горяйнова А. М., суддів:

Кузьмишиної О. М., Файдюка В. В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А. М. (далі - Уповноважена особа) щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 18130 від 09 липня 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 18130 від 09 липня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідач протиправно не включив її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення до нього ОСОБА_1.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунку № 18130 від 09 липня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що 9 липня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ "Радикал Банк" договір банківського рахунку №18130, в порядку та на умовах якого Банк відкрив поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 у цей же день з рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_2, на рахунок позивачки надійшли грошові кошти в сумі 200000,00 грн.

Разом з цим, постановою Правління Національного банку України № 452/БТ від 9 липня 2015 року ПАТ "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

9 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", відповідно до якого з 10 липня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Радикал Банк" Шевченка О. В.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 9 листопада 2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 9 листопада 2015 року №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10 листопада 2015 року по 9 листопада 2017 року включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Михайлівну.

На виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому визначені критерії, за якими мають оцінюватися правочини і транзакції банку на предмет висновків щодо їх дійсності.

Так, відповідно до вказаного наказу ПАТ "Радикал Банк" вирішив вважати нікчемними, зокрема такі правочини: транзакції у системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня.

4 грудня 2015 року Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №227, додатком 1 до якого затверджено перелік правочинів, які є нікчемними в силу відповідності ознакам, встановленим у наказі від 09.11.2015 № 204.

З витягу з вказаного додатку вбачається, що до нього включено транзакцію з зарахування коштів на поточний рахунок позивачки з рахунку № НОМЕР_2 на суму 200000,00 грн, яка відбулась 09.07.2015 о 23:52 год.

У подальшому ПАТ "Радикал Банк" направив позивачці лист від 10.12.2015 №4707, в якому повідомив, що правочин, а саме: транзакція з перерахування коштів на поточний рахунок позивачки з поточного рахунку ОСОБА_2 на підставі платіжного доручення від 09.07.2015 № 8598, дата вчинення транзакції - 09.07.2015 час вчинення транзакції - 23:52 - є нікчемним з підстав, визначених пунктами 7 та 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У зв'язку з наведеним, позивачку не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивачка, вважаючи вказані дії, а також бездіяльність відповідача щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протиправними, та такими, що порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що кошти на банківський рахунок позивача надійшли внаслідок нікчемної операції, а тому такі кошти не підлягають відшкодуванню згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач надав докази на підтвердження нікчемності транзакції щодо перерахування коштів.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також не надано доказів нікчемності правочину із перерахування коштів.

Відповідач не погодився із вказаним судовим рішенням і подав касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що фактично касової операції по прийняттю готівки від позивачки та подальшого її зарахування на її рахунок не відбулося. Також зазначає, що Уповноваженою особою Фонду встановлено нікчемність транзакції з перерахування коштів на рахунок позивачки, відтак, відсутні підстави для включення її до переліку осіб, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

У поданому відзиві представник позивачки просить відмовити у задоволенні скарги.

Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судом, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі-Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

~law10~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ~law11~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений ~law12~, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями ~law13~ Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law14~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000
грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених ~law15~ щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених ~law16~ підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ~law17~.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями ~law18~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК та ~law19~) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є вкладником у розумінні приписів ~law20~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law21~.

В даному випадку Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law22~.

Крім того, відповідач не довів, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення трансакції ПАТ "Радикал Банк" щодо зарахування суми коштів на рахунок, позивачка отримала перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Отже, оскільки вклад розміщено на рахунку ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law23~.

Стосовно доводів відповідача про те, що транзакція щодо зарахування на рахунок, відкритий у ПАТ "Радикал Банк" відповідно до договору банківського рахунку від 09 липня 2015 року, має ознаки нікчемності у зв'язку з її здійсненням у день прийняття Правлінням НБУ постанови про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено, жодних обмежень щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 09 липня 2015 року в банку не було. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що укладення правочину у день прийняття Постанови Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, не є достатньою підставою вважати його нікчемним.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10002/15.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка.

Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/5978/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду