Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2019 року у справі №420/1234/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №420/1234/19

провадження №К/9901/17124/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Бучик А. Ю., Стеценко С. Г.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 (головуючий суддя Радчук А. А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
30.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Єщенка О. В., суддів Димерлія О. О., Коваля М. П. )

у справі №420/1234/19

за позовом ОСОБА_1

до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати:

протиправними дії Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року з урахуванням суддівської винагороди у розмірі 42 288 грн. та за січень 2019 року з урахуванням суддівської винагороди у розмірі 46 104 грн. ;

визнати недійсним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.01.2019 року №951160170791 щодо призначення довічного грошового утримання з 01.01.2019 року в сумі 38 059,2
грн. ;

зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання за грудень 2018 року з урахуванням суддівської винагороди у розмірі 42 288 грн. та за січень 2019 року з урахуванням суддівської винагороди у сумі 46 104 грн.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Теплодарського міського суду Одеської області у відставку на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126, п. 4 ч. 1 ст. 131, п. 1 п. 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України, ст.ст. 3, 30, 34, 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

5. З квітня 2017 року позивач одержує довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 90% від відповідного грошового утримання, та перебуває на обліку в Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.

Одесі.

6. Відповідно до довідки від 11.12.2018 №5-3499/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області ОСОБА_1, станом 04.12.2018 року суддівська винагорода, яка враховується при визначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 42 288 грн.

7. Також, згідно довідки від 14.01.2019 №5138/19 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області ОСОБА_1, станом 01.01.2019 року суддівська винагорода, яка враховується при визначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 46 104 грн.

8. Довідки від 11.12.2018 №5-3499/18, від 14.01.2019 №5138/19 позивач подав відповідно 12.12.2018 та 14.01.2019 до органу пенсійного фонду разом із заявами перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

9. Так, згідно наявних в матеріалах справи протоколів, заявлений перерахунок раніше призначеної суддівської винагороди проведений органом пенсійного фонду з
01.01.2019 року та 01.02.2019.

10. У зв'язку із чим, з 01.01.2019 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 по довідці №5-3499/18 від 11.12.2018 року складає 38 658 грн. З 01.02.2019 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 по довідці №5-138/19 від 14.01.2019 склав 42
092,40 грн.

11. Водночас, 11.02.2019 позивач повторно звернувся до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року відповідно до наданих довідок.

12. Повторний перерахунок суддівського утримання відповідач не провів, про що також повідомив позивача своїм листом від 19.02.2019 №62/Ш-1.

13. Як на підставу для відмови у проведенні повторного перерахунку довічного утримання Управління послалось на те, що за правилами Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди. Вказані правила дотримано органом пенсійного фонду у повному обсязі, а тому обставини для повторного перерахунку відсутні.

14. Не погоджуючись із такою позицією суб'єкта владних повноважень, вважаючи, що має право на перерахунок довічного грошового утримання саме з грудня 2018 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання позивача за грудень 2018 року та січень 2019 року, з огляду на вимоги п. 4 розділу 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Позивач наголошує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 змінилась в сторону збільшення складова суддівської винагороди - посадовий оклад працюючого судді.

Безпідставними вважає посилання судів на те, що зміни до Порядку щодо перерахунку довічного утримання судді у відставці з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди, не внесені, оскільки положення пункту 4 розділу 2 вказаного Порядку (який є підзаконним нормативно-правовим актом) не відповідають вимогам закону. Наполягає, що відповідач мав провести перерахунок його довічного грошового утримання у відповідності до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з дати законодавчого внесення змін до складових суддівської винагороди. Вища юридична сила закону полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Відповідно до ч. п. 8 ч. 4 ст. 48 та ч. 6 ст.48 Закону України від
07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law12~, в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів") незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

19. Аналогічні положення закріплені у ст. 48 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі також - ~law15~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

20. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

21. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу.

Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

22. З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

23. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, № 766/7021/17, № 686/24597/16, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, від 11.02.2020 у справі №200/3958/19.

24.04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3, 10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").

25. Відповідно до п. 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

26. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

27. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

28. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн з 01.01.2019.

29. Згідно з ~law25~ суддівська винагорода регулюється ~law26~ та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

30. Відповідно до ~law27~ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

31. Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

32. Аналіз наведених законодавчих положень дає змогу дійти висновку, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/ складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

33. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII, які визнані неконституційними п. 1,2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

34. Таким чином, саме з 04.12.2018 втратили чинність положення ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від
12.02.2015 №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом".

35. Тобто, саме з 04.12.2018 виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відтак змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

36. Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте відповідачем відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

38. Суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про вірне трактування відповідачем п. 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1 та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.

39. Так, відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

40. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що ~law35~ передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у цьому випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов'язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди.

41. Колегія суддів зазначає, що перерахунок, який просить здійснити позивач за грудень 2018 року, обумовлений відновленням раніше порушених прав громадян з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення №11-р/2018, а саме
04.12.2018. Разом із тим, перерахунок, який просить здійснити позивач за січень 2019 року, обумовлений підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік", а дію Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік" поширено на весь 2019 рік, в тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання згідно із Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік" саме з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.

42. Натомість п. 4 розділу ІІ Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взагалі позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку у відповідності до вимог ~law39~ за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді

43. Вирішуючи спірні правовідносини щодо визначення часу, з якого зобов'язаний орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів виходить з приписів ч. 3 ст. 7 КАС України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

44. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

45. Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійному органу слід керуватись законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами, які такому закону суперечать.

46. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

47. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

48. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

49. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

50. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №420/1234/19 - скасувати.

3. Позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.01.2019 №951160170791.

5. Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.

Одесі (код ЄДРПОУ: 41249156) здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) з 04.12.2018 по 31.12.2018 відповідно до довідки територіального управління ДСА України у Одеській області від
11.12.2018 з урахуванням фактично проведених за зазначений період виплат.

6. Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.

Одесі (код ЄДРПОУ: 41249156) здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.01.2019 по 31.01.2019 відповідно до довідки територіального управління ДСА України у Одеській області від
14.01.2019 з урахуванням фактично проведених за зазначений період виплат.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя А. Ю. Бучик

Суддя С. Г. Стеценко