Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.07.2020 року у справі №813/6243/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 813/6243/15

адміністративне провадження № К/9901/21217/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №813/6243/15

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ільчишин Н. В., суддів Пліша М. А., Глушка І. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ МВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач-2, ГУ НП у Львівській області) із вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №847о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас з
06.11.2015 за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів); поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції ГУ НП України у Львівській області; зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 час із моменту звільнення (06.11.2015) до моменту ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що з 15.09.1995 він перебував на службі в органах внутрішніх справ України у Львівській області та обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Пустомитівського районного відділу ГУ МВС України у Львівській області. Позивач вказує, що 06.11.2015 його викликано у відділ кадрів, повідомлено про наявність наказу про скорочення штатів і у наказовому порядку запропоновано написати рапорт про звільнення у зв'язку зі скороченням штатів. Позивач стверджує, що будь-якого скорочення штатів не відбулося, а більшість працівників органів внутрішніх справ автоматично переведено на аналогічні посади до Національної поліції України.

Також позивач звертає увагу, що відповідач не попереджав ОСОБА_1 за два місяці до цього про можливе звільнення у зв'язку з скороченням штатів і не пропонував переведення на будь-яку іншу посаду. З огляду на це позивач уважає, що оскаржуваний наказ про його звільнення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №847 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) і поновлено ОСОБА_1 в ГУ НП у Львівській області на посаді старшого оперуповноваженого Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 07.11.2015. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 апеляційну скаргу ГУ НП у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 скасовано та прийнято нову, якою позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано ГУ НП у Львівській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. У подальшому, до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від
14.11.2016 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії в тій частині судового рішення, що стосується зобов'язання ГУ НП у Львівській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

6. Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення вказаного рішення суду, позивач указав, що останнє є невиконаним ГУ НП у Львівській області з причин незрозумілості його змісту в частині способу виконання.

7. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення. Роз'яснено постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, що зобов'язання ГУ НП у Львівській області прийняти ОСОБА_1 в Національну поліцію України повинно бути здійснено шляхом винесення наказу про прийняття його на службу із
07.11.2015.

8. Львівський апеляційний адміністративний суд, задовольняючи заяву про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від
14.11.2016, виходив із того, що вона не виконується.

9.07 березня 2017 року ГУ НП у Львівській області направило відповідь ОСОБА_1 про неможливість його прийняття на роботу в поліцію без проведення конкурсу.

10. Проте пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - ~law23~) установлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним ~law24~, упродовж трьох місяців з дня опублікування ~law25~ можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції з питання роз'яснення судового рішення, ГУ НП у Львівській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати.

12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.05.2017 роз'яснив своє рішення від 14.11.2016, змінивши при цьому його зміст.

13. Відповідач також указує на необхідності розмежовувати поняття "поновлення на службі (роботі)" та "вирішення питання щодо прийняття на службу". Так, прийняття на службу до поліції відбувається за умови встановлення відповідності вимогам до поліцейських. Згідно зі ~law26~ громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходить тестування на поліграфі. Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводяться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначаються законом та іншими нормативно-правовими актами.

14. Отже, виконання рішення про вирішення питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України повинно виконуватись на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України, зокрема, лише після письмового волевиявлення особи і проведення перевірки кандидата на службу в поліцію.

15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

16.15 грудня 2017 року, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

17.13 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

18. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В. М., суддям Данилевич Н. А., Шарапі В. М.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2019 року №766/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Смоковичу М. І.

21. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу відповідача-2, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

22. Статтею 327 КАС України, у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

23. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law29~), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

26. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law30~ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law31~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law32~.

27. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених ~law33~.

28. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Згідно зі статтею 170 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

ІV. Позиція Верховного Суду

30. Системне тлумачення положень статті 170 КАС України (у редакції, чинній до
15.12.2017) дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отож роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

31. Таким чином, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

32. Судом апеляційної інстанції установлено, що підставою для подання позивачем заяви про роз'яснення судового рішення, а саме: постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, є його незрозумілість в частині зобов'язання ГУ НП у Львівській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

Так, позивач указує, що в такому рішенні не зазначено яким чином та в який спосіб ГУ НП у Львівській області зобов'язана вирішити питання щодо прийняття його на службу.

33. Отже, фактично позивач просить роз'яснити порядок виконання судового рішення.

34. Суд наголошує, що за змістом статті 170 КАС України, суд може роз'яснити судове рішення у разі його незрозумілості, однак не роз'яснює порядок його виконання.

35. Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Верховного Суду від
03.08.2018 в справі №826/581/16.

36. Суд також зазначає, що процедура роз'яснення рішення суду виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

37. У постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 суд апеляційної інстанції указав, що позивач не виявив бажання скористатися своїм правом на подачу заяви про прийняття його на службу до поліції. Однак суд апеляційної інстанції для повного захисту прав позивача вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав ГУ НП у Львівській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", оскільки у процесі апеляційного розгляду позивач неодноразово вказував про можливість та бажання працювати в органах поліції та великий досвід роботи в органах внутрішніх справ, що, на думку суду апеляційної інстанції, є вагомою обставиною для розгляду його кандидатури у створеному органі за наявності вакантних посад в Національній поліції України.

38. Водночас у резолютивній частині оскаржуваної ухвали від 15.05.2017 щодо роз'яснення вказаної постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що "зобов'язання ГУ НП у Львівській області прийняти ОСОБА_1 у Національну поліцію України повинно бути здійснено шляхом винесення наказу про прийняття його на службу з 07.11.2015".

39. Задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення вказаним шляхом тягне зміну змісту резолютивної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, що не допускається положеннями статті 170 КАС України і не є роз'ясненням її змісту.

40. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

41. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України (у редакції, чинній до
08.02.2020) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

42. Відповідно до частини 4 статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

43. З огляду на вказане оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права. При цьому, оскільки право роз'яснення судового рішення належить лише суду, який постановив відповідне рішення, тому справа підлягає направленню для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення до цього ж суду.

V. Судові витрати

44. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

45. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

46. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити частково.

47. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року скасувати.

48. Справу №813/6243/15 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

49. Судові витрати не розподіляються.

50. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

М. І. Смокович