ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

Київ

справа №812/1048/17

адміністративне провадження №К/9901/3357/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (суддя - Секірська А.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Шишов О.В., Чебанов О.О.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про визнання дії протиправною та стягнення компенсації податку з доходів фізичних осіб, що утрималась з винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій відповідача про відмову в виплаті позивачеві грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що була утримана з виплаченої грошової компенсації за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у сумі 3019,29 грн. протиправними; - стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утрималась з виплаченої грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у розмірі 3019,29 грн.

2. Обґрунтовуючи позов зазначив, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. у справі №812/1424/16 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у загальному розмірі 16773,81 грн. Після утримання суми податку з доходів фізичних осіб у сумі 3019,29 грн. та військового збору у сумі 251,61 грн., відповідачем була перерахована позивачу сума у розмірі 13502,91 грн. З посиланням на п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», позивач вважав протиправною відмову у виплаті грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови в виплаті ОСОБА_2 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утрималась з виплаченої грошової компенсації за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у сумі 3019,29 грн., стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_2 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриману з винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. при виконанні рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі № 812/1424/16, в розмірі 3019,29 грн.

4. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на повну компенсацію втрат доходів як особа начальницького складу органів внутрішніх справ, однак позивачу втрата його доходу компенсована не була. При цьому, суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС, а тому не мав права на отримання повної та рівноцінної компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб та утриманого військового збору, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. сталася з вини самого відповідача, що встановлено рішенням суду, і в період, за який позивачу було нараховано винагороду за безпосередню участь в АТО, позивач мав відповідний статус.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

6. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з тим, що позивач має право на повну компенсацію втрат доходів як особа начальницького складу органів внутрішніх справ, однак позивачу втрата його доходу компенсована не була.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Головне управління Національної поліції в Луганській області (далі - скаржник) у листопаді 2017 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивач на час звернення до суду та прийняття відповідного рішення Донецьким апеляційним адміністративним судом від 28.02.2017р. у справі №812/1424/16 не мав статусу поліцейського або особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справи. Також посилається на те, що компенсація сум податку звільненим працівникам стала можливою лише з 28.02.2017р. - дати набуття чинності змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», а на час розрахунку з ОСОБА_2 щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб не підлягає компенсації.

11. Касаційна скарга не містить клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про розгляд справи за участі його представника.

12. У січні 2018 року ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін. Вважає доводи та вимоги касаційної скарги необґрунтованими.

13. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його участю.

14. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Позивач, ОСОБА_2, з 07.11.2015р. по 14.09.2016р. проходив службу в поліції.

16. У період з 14.08.2014р. по 07.11.2015р. та з 07.11.2015р. по 20.09.2016р. позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

17. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. у справі №812/1424/16 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у загальному розмірі 16773,81 грн.

18. 24 березня 2017 року Луганським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист № 812/1424/16.

19. На виконання рішення суду відповідачем за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. нараховано винагороду за участь в АТО в розмірі 16773,81 грн. (листопад - 5488,00 грн., грудень - 6860,00 грн., січень 2016 року - 4425,81 грн.), з якої утримано ПДФО в розмірі 3 019,29 грн. (листопад - 987,84 грн., грудень - 1234,80 грн., січень 2016 року - 796,65 грн.) та військовий збір в розмірі 251,61 грн. (листопад - 82,32 грн., грудень - 102,90 грн., січень 2016 року - 66,39 грн.).

20. Грошова компенсація податку на доходи фізичних осіб не виплачена.

21. 13 червня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області з заявою про надання письмових роз'яснень щодо виконання рішення суду від 28.02.2017р. у справі №812/1424/16 про нараховану суму, про виплачену суму, про нарахування та оплату встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів, причини невиплати частини суми по рішенню суду, та вимогою про виплату компенсації суми ПДФО у розмірі 3019,29 грн.

22. 05 липня 2017р. відповідачем надано відповідь № 403/111/22-2017 позивачу, згідно з якою на момент розрахунку у квітні 2017 року згідно рішення суду від 28.02.2017р. по справі № 812/1424/16 щомісячна грошова компенсація сум ПДФО нарахована та не підлягала компенсації.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

23. Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 стаття 168 Податкового кодексу України: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

24. Пункт 168.5 статті 165 Податкового кодексу України: суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

25. Пункти 2 - 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу»: грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

29. З наведених приписів законодавства випливає, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

30. Враховуючи зобов'язання відповідача постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. у справі № 812/1424/16 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. у загальному розмірі 16773,81 грн., Суд погоджується з судами попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) за період з 07.11.2015р. по 20.01.2016р. сталася з вини самого відповідача.

31. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

32. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

34. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

35. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

36. В задоволенні касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Луганській області - відмовити.

37. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.

38. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа