Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2018 року у справі №826/26113/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №826/26113/15

адміністративне провадження №К/9901/27402/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 (суддя - Епель О.В.) по справі № 826/26113/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) від 14.09.2015 № 0000272100, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 136095,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2016 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції Кіровоградська ОДПІ оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кіровоградської ОДПІ.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 Кіровоградська ОДПІ оскаржила її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі Кіровоградська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального правова, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до Київського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд враховуючи майновий сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк та зазначає, що надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутність коштів) на момент звернення із позовом, скаргою (апеляційною, касаційною скаргою) є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір». Однак, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, порушив при цьому право сторони на судовий захист.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

Судом з'ясовано, що вперше відповідачем апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2016 подано 10.06.2016.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016 апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ залишено без руху для надання документа про сплату судового збору в розмірі 2245,56 грн., а 10.08.2016 - повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків .

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2016, Кіровоградська ОДПІ як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилалась на відсутність кошторисних призначень та обмежене фінансування на сплату судового збору при поданні первинної скарги.

Згідно з частиною четвертою 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 у задоволенні клопотань Кіровоградської ОДПІ про поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою та про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом наведення поважних причин пропуску строку звернення з цією апеляційною скаргою та документа про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у задоволенні клопотання Кіровоградської ОДПІ про звільнення від сплати судового збору відмовлено; продовжено строк для усунення недоліків на двадцять днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 повторно відмовлено Кіровоградській ОДПІ у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Станом на 07.12.2016 зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 недоліки апеляційної скарги усунуто не було, зокрема, не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення з даною апеляційною скаргою та не надано ані доказів сплати судового збору, ані доказів, які б підтверджували відсутність у апелянта відповідної фінансової спроможності (наприклад, виписки по рахунку), у зв'язку з чим ухвалою від 07.12.2016 Київський апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання Кіровоградської ОДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив та відмовив у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому п. 2 р. II Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, на чому, зокрема, наголосив й Верховний Суд України в ухвалі від 30.09.2016 у справі №826/10396/13-а.

Державна фіскальна служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід також зазначити, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заявником апеляційної скарги жодних документів які б підтверджували здійснення ним заходів щодо отримання коштів для сплати судового збору (подання службових записок), а також результати зазначених заходів) з часу виникнення права на апеляційне оскарження не надано.

Таким чином, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду