Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №804/1614/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 804/1614/16

адміністративне провадження № К/9901/35622/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНіколь" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 (суддя - Барановський Р. А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 (головуючий суддя - Ясенова Т. І, судді:

Головко О. В., Суховаров А. В. ) у справі №804/1614/16.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНіколь" (далі - ТОВ "Завод "ТехноНіколь") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо відображення в картках особових рахунків по ТОВ "Завод "ТехноНіколь" даних щодо наявності заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 360 804,89грн., з яких 4 492 923грн. по сальдо розрахунків з бюджетом та 78 659,20грн. пені за 2014 рік, та 789 222,69грн. пені за 2015 рік;

зобов'язати Міжрегіональне Головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників здійснити дії та відобразити в інтегрованій картці особового рахунку по ТОВ "Завод "ТехноНіколь" узгодженні дані грошового зобов'язання з податку на прибуток у відповідності з поданою декларацією за 2013 рік, шляхом відображення даних по ст. 14 Декларації з податку на прибуток узгодженого зобов'язання у сумі - 4 492 923грн. (переплата) та скасувати нараховані пені у сумі 78 659,20 грн. за 2014 рік та 789 222,69 грн. пені за 2015 рік.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо відображення в картках особових рахунків по ТОВ "Завод "ТехноНіколь" даних щодо наявності заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 360
804,89 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.

Зобов'язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків відобразити в інтегрованій картці особового рахунку по ТОВ "Завод "ТехноНіколь" узгоджені дані грошового зобов'язання з податку на прибуток у відповідності з поданою декларацією за 2013 рік, шляхом відображення даних по стр. 14 Декларації з податку на прибуток узгодженого зобов'язання у сумі 4 492 923грн. та скасувати нараховані пені у сумі 78659,20 грн. пені за 2014 рік та 789 222,69 грн. пені за 2015 рік.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з підпунктом
14.1.155 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Завод "ТехноНіколь" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 28.02.2014 ТОВ "Завод "ТехноНіколь" подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, яка прийнята контролюючим органом без зауважень.

04.08.2015 між позивачем та Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено Звірку розрахунків з бюджетом по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів податками, зборами (обовязковими платежами) за період з 01.01.2015 по 31.07.2015, про що направлено лист від 03.09.2015 р за №21444/10/28-10-20-3-20.

З зазначеного акту позивачу стало відомо про наявність розбіжностей даних платника податку та податкового органу щодо нарахованих сум зобов'язань позивача за відповідний період у загальному розмірі 5 360 804,89грн., в тому числі:

4 492 923,00 грн. сальдо на 01.01.2015,

78 659,20 грн. пені за 2014 рік,

789 222,69 грн. пені за 2015 рік.

Не погодившись з виявленими розбіжностями щодо суми боргу та пені, позивач звернувся до відповідача з листом вих №30.

За результатами розгляду вказаного листа, контролюючий орган листом від
10.12.2015 № 27130/9/28-1020-3-20 повідомив, що згідно із Інструкцією від
27.12.2010 №1350/18645 нарахування пені в інтегрованій картці платника податку по авансовим внескам з податку на прибуток, створених за участю іноземних інвесторів, здійснюється в автоматичному режимі, відповідно до алгоритму, розробленому ДФС України згідно норм чинного законодавства.

За доводами відповідача, у зв'язку із введенням в експлуатацію в ІС "Податковий блок" нового алгоритму контролю, податковим органом було перепроведено нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток, після закінчення яких в КОР платника ТОВ "Завод ТехноНІКОЛЬ" за кодом платежу ~organization0~ "авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" змінилася сума переплати на даті, яка уже минула (картка платника по авансовим внескам за 2014 рік).

Відповідно до абз. 5 та 6 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, визначено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно абз. 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними підпунктом 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, чи ні.

Положеннями підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (крім платників цього податку, які підпадають під дію підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України. Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету. При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

Згідно з підпунктом 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають право платника на зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму надміру сплачених авансових внесків до повного погашення суми перевищення авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів.

Умовою реалізації цього права є наявність у платника перевищення суми авансових внесків, раніше сплачених платником податку на прибуток при виплаті дивідендів згідно з пунктом 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, над сумою авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті на відповідний момент (обов'язок сплати авансового внеску виникає щомісяця, в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від
08.12.2015 по справі №810/6086/13-а (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 54688766).

Судами встановлено та не заперечувалось відповідачем, сума податку на прибуток по р.14 декларації за звітний 2013 рік ТОВ "Завод "ТехноНІКОЛЬ" з урахуванням зменшення (сума зменшення 11 523 570 грн. = сума нарахованого авансового внеску при виплаті дивідендів у звітному періоді у розмірі 5 530 854 грн. + сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України 5 992 716грн. ) склала "- 4 492 923 грн." та була мігрована до інтегрованої картки "Авансові внески з податку на прибуток" по коду платежу 11023000 та як наслідок була відображена контролюючим органом у графі "Переплата".

Розмір визначеної "Переплати" змінився у сторону зменшення 28.03.2014, через перепроведення ДФС України нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток згідно затверджених алгоритмів.

При цьому, правильність розрахунку суми авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів та факт сплати позивачем вказаної суми коштів до бюджету відповідачем не заперечується та визнається. Згідно відомостей про нарахування та сплату вказаних сум податку інтегрована картка платника податку на прибуток не містить із вищевказаних причин.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм та встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що платник податків зберігає право на відображення зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах сум попередньо сплачених авансових внесків, оскільки законодавець прямо не передбачив окремих перехідних та спеціальних норм права для таких правовідносин, отже, й права платника податків, що виникли на підставі пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

У свою чергу, Пунктом 1 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 № 217/24994, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до пункту 13 Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Згідно з пунктом 16 Порядку, посадовими особами ГУ Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім'я ГУ Міндоходів, обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ Міндоходів.

Слід зазначити, що облік нарахованих та сплачених сум податків і зборів, який ведеться органами ДФС, спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов'язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що в свою чергу свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов'язань та платежів до бюджету. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

З огляду на викладені обставини, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці особового рахунку по ТОВ "Завод "ТехноНіколь" узгоджені дані грошового зобов'язання з податку на прибуток у відповідності з поданою декларацією за 2013 рік.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №804/1614/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова