Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.09.2020 року у справі №813/416/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 813/416/17

адміністративне провадження № К/9901/16466/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Хохуляка В. В., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Українсько-польського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВАР" до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС (правонаступник - Галицька митниця Держмитслужби) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 (суддя - Гулик А. Г. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (судді - Довгополов О. М., Гудим Л. Я., Пліш М. А.),

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2017 року Українсько-польське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВАР" (далі - СП "ІНВАР", Підприєство, позивач) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2016 №209000012/2016/900055/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.08.2016 №209000019/2016/00191.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство посилалося на протиправність зазначених рішень, оскільки задекларована у митній декларації від 03.08.2016 №209000019/2016/017156 митна вартість товару (текстильні покриття для підлоги, нетафтингові, виготовлені із повсті, із синтетичного матеріалу, у рулонах, неготові, складські залишки некондиційного товару, 2-й сорт) за основним методом (за ціною договору (контракту)) підтверджена наданими до митної декларації документами. Згідно з доводами позивача, при прийнятті рішення про коригування митної вартості Митниця необґрунтовано використала інформацію про митну вартість товарів, імпортованих згідно з митною декларацією від 25.07.2016 №209000019/2016/015928, оскільки за цією декларацією здійснено митне оформлення імпорту килимового покриття іншої (звичайної) якості та на інших умовах, передбачених договором поставки від 09.09.2014 №24/2014.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 14.06.2017, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 03.08.2016 №209000012/2016/900055/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.08.2016 №209000019/2016/00191.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Підприємство для митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), в яких вказані ідентифікуючі товар ознаки, його кількість, об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, а відповідач не довів правомірність рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від
14.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
03.10.2017, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки таким обставинам, як: документи, які Підприємство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, не містили якісні характеристики імпортованого товару; у митній декларації країни відправлення, якою оформлено експорт товару, відсутня інформація про рахунок-фактуру (інвойс); інвойс, який позивач надав при митному оформленні, не містив складових вартості товару, зокрема вартості упаковки; Підприємство не надало на запит Митниці додаткові документи для усунення зазначених неточностей.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 11.12.2017 відкрив касаційне провадження №К/800/34340/17 у цій справі за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від
14.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
03.10.2017.

Позивач не реалізував право надати відзив на касаційну скаргу.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
06.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Пасічник С. С. (головуючий суддя), судді Васильєва І. А., Юрченко В. П.

Судді Пасічник С. С., Васильєва І. А., Юрченко В. П. подали заяви про самовідвід з підстав допущення при реєстрації касаційної скарги помилки щодо єдиного унікального номера справи (вказано №813/416/16 замість правильного №813/416/17).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Усенко Є. А. (головуючий суддя), судді Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 09.09.2014 між Компанією "Betap Nonwovens BV'' (Нідерланди) (продавець) та Підприємством (покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №24/2014 (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов'язується поставити на умовах FCA Genemuiden (Інкотермс-2000) покриття для підлоги, а покупець зобов'язується придбати його відповідно до умов цього контракту.

Додатком від 05.05.2016 №2 внесені зміни до контракту, відповідно до яких ціна товару включає вартість упаковки (в тому числі, європалети), маркування, завантаження товару на транспортний засіб, митне ''очищення'' товару для вивозу (в тому числі, оформлення всієї експортної документації).

Додатком від 22.07.2016 №3 до контракту визначено, що продавець за домовленістю і погодженням із покупцем може поставляти товар нижчого (другого) сорту по спеціальних цінах за один метр квадратний згідно з інвойсом. Продавець після погодження з покупцем кількості і ціни за метр квадратний товару, що підлягає продажу, самостійно здійснює підбір товару.

Для митного оформлення товару, ввезеного на підставі зазначеного контракту, Підприємство подало до Митниці вантажну митну декларацію від 03.08.2016 №209000019/2016/017156, якою задекларовало імпорт товару (текстильні покриття для підлоги, нетафтингові, виготовлені із повсті, із синтетичного матеріалу, у рулонах, неготові, складські залишки некондиційного товару, 2-й сорт) у кількості 7427,71 м2 загальною митною вартістю 5570,78 євро.

Такі ж одиниці виміру та ціна товару зазначені в інвойсі від 29.07.2016 №GLF-16043136.

На підтвердження задекларованої митної вартості Підприємство надало зовнішньоекономічний контракт №24/2014 з додатками №1,2; інвойс від
29.07.2016 №GLF-16043136; міжнародну автомобільну накладну (CMR); договір (контракт) про перевезення від 10.09.2014 №4/2014; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.08.2016 №162/2016; інформацію про результати здійснення радіологічного контролю товару; копію митної декларації країни відправлення від 29.07.2016.

Зважаючи на відсутність в інвойсі даних щодо складових вартості товару (згідно з пунктом 6 контракту та додатком №2 товар поставляється в упаковці, яка має забезпечити його збереження, кожен рулон маркований та вартість упаковки входить в ціну товару), документального підтвердження якісних характеристик імпортованого товару та інформації щодо даних інвойсу в експортній вантажній митній декларації, Митниця вказала на необхідність подання додаткових документів для підтвердження задекларованої митної вартості, а саме: зовнішньо-економічний контракт або документ, що його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; документи, що підтверджують вартість транспортування (акт виконаних робіт); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач додатково надав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від
09.09.2014 №24/2014, додатки №1,3 до контракту. Крім того, повідомлено відповідача про неможливість надання інших запитуваних документів, оскільки такі станом на момент отримання повідомлення митного органу про необхідність надання додаткових документів відсутні.

У зв'язку з не поданням Підприємством у встановлений законодавством строк витребуваних документів, контролюючий орган прийняв рішення про коригування митної вартості, згідно з яким митна вартість імпортованого товару була визначена за другорядним методом (пункт 2б статті 57 Митного кодексу України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). При цьому митна вартість була скоригована до рівня 6463,15 євро на підставі інформації щодо митної вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого закінчено (митна декларація від 25.07.2016 №209000019/2016/015928). Також контролюючий орган видав картку відмови.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК у випадках, передбачених частини 1 статті 53 МК , одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК (частини перша - третя цієї статті).

Частиною 2 статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від
06.05.2020 (справа №140/1713/19).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як встановили суди попередніх інстанцій, під час митного оформлення імпортованого товару Підприємство надало Митниці документи відповідно до частини 2 статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару.

Так, позивач надав додаток №3 до контракту, відповідно до якого, як зазначено вище, сторони контракту визначили, що продавець за домовленістю і погодженням із покупцем може поставляти товар нижчого (другого) сорту по спеціальних цінах за один метр квадратний. Цим документом позивач під час проведення консультацій з Митницею щодо визначення митної вартості обґрунтовував ввезення товару згідно з митною декларацією від 03.08.2016 №209000019/2016/017156 як некондиційного текстильного покриття для підлоги, яке є складськими залишками покриття другого сорту, що і було ним вказано в графі 31 митної декларації.

Наведеним спростовуються твердження відповідача, що на момент митного оформлення товару у нього не було жодної інформації (документів) про те, що товар є товарними залишками некондиційного товару.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини 3 статті 53 МК, зробивши висновок про достатність документів, наданих Підприємством, для підтвердження ціни товару та обґрунтування підстав її встановлення.

Крім того, позивач надав контролюючому органу лист Компанії ''Betap Nonwovens BV'' від 12.10.2016, в якому Компанія повідомила, що реалізація складських залишків некондиційної продукції не є для неї типовою операцією, у зв'язку з чим залишки другого сорту не відображалися у прайс-листах, а ціни на некондиційні залишки продукції другого сорту пропонуються покупцям при умові формування заводом на власний розсуд партії продукції і визначаються на всю партію в цілому, незалежно від того, з продукції якого виду така партія сформована. Також в листі зазначено, що Компанія ''Betap Nonwovens BV'' надала СП у формі ТЗОВ "ІНВАР" цінову пропозицію на партію складських залишків некондиційного товару, що була вигідна Компанії ''Betap Nonwovens BV'' та є економічно обґрунтована відповідно зі стандартами Компанії. Компанія ''Betap Nonwovens BV'' підтвердила достовірність даних, зазначених в інвойсі від 29.07.2016 №GLF-16043136 та експортній декларації від 29.07.2016 №MRN16NL133DFA22B76BB9.

Довід відповідача про безпідставне посилання судів попередніх інстанцій на зазначений лист у зв'язку з тим, що на день прийняття рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови цього листа не існувало і відповідно він не міг бути врахований, є непереконливим, оскільки відповідно до частин 8, 9 статті 55 МК впродовж 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

На підтвердження задекларованої митної вартості позивач надав Митниці документи, складені після митного оформлення, що додатково підтверджують числові значення складових частин митної вартості, а саме: акт виконаних робіт щодо надання транспортних перевезень від 04.08.2016 №15/08/2016, складений із перевізником ''TRANS OLTIM Miroslaw Magdziarz'' на перевезення вантажів за маршрутом: TAPIBEL, 3900 Overpelt (Бельгія) BETAP, 8281 Genemuiden (Нідерланди) м/п Шегині (Україна) м. Львів (Україна), який не міг бути наданий разом з митною декларацією, оскільки послуги з перевезення ще не були виконані в повному обсязі згідно з умовами договору та прийняті сторонами; платіжне доручення в іноземній валюті (або банківських металах) від 10.08.2016 № 70 про сплату на користь ''TRANS OLTIM Miroslaw Magdziarz'' 1500 євро та повідомлення-SWIFT від
15.08.2016 на вказану суму про оплату перевізнику ''TRANS OLTIM Miroslaw Magdziarz'' за перевезення вантажу; платіжне доручення від 19.09.2016 №77 та повідомлення-SWIFT від 22.09.2016 про оплату Компанії ''Betap Nonwovens BV'' за товар, в тому числі, й ввезений на митну територію України на підставі митної декларації від 03.08.2016 №209000019/2016/017246; заявку на купівлю валюти від
19.09.2016 №76; банківську виписку від 22.09.2016.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини на підставі оцінки доказів, яка відповідає правилам, встановленим нормами статті 90 КАС, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликають сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку доводам відповідача щодо розбіжностей в документах, наданих Підприємством, як-то: відсутність в інвойсі даних щодо складових вартості товару, документального підтвердження якісних характеристик імпортованого товару та інформації щодо даних інвойсу в експортній митній декларації, - як таким, що суперечать іншим доказам у справі. Розбіжність між рівнем задекларованої Підприємством митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність вказаної позивачем інформації щодо задекларованої митної вартості, оскільки товар, який ввозився відповідно до митної декларації від 25.07.2016 №209000019/2016/015928, є товаром, що відповідає найвищим актуальним стандартам виробника продукції, а товар, митної вартості якого стосується спір, є некондиційними складськими залишками, продукцією другого сорту, тому ці товари не є подібними, а відтак їх митні вартості не можуть порівнюватися.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 72 КАС (частина перша статті 77 Кодексу).

Суди попередніх інстанцій встановили обставини справи відповідно до вимог норм процесуального права, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і обґрунтованого висновку про протиправність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 03.08.2016 №209000012/2016/900055/2 та картки відмови.

Відповідно до частини 3 статті 242 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.

Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій і стосуються фактично оцінки судом доказів у справі.

Разом з тим, згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС питання, зокрема про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими знаходяться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини 1 статті 341 КАС.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС здійснено процесуальну заміну відповідача згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 та від 02.10.2019 №858.

Керуючись статями 52, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Львівську митницю ДФС на його правонаступника - Галицьку митницю Держмитслужби.

Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко В. В. Хохуляк Р. Ф. Ханова