Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 240/12762/21

адміністративне провадження № К/990/36902/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.,

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 240/12762/21

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі № 240/12762/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Гонтарука В. М. суддів Білої Л. М., Матохнюка Д. Б.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 30.04.2020 по 03.06.2021;

- стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 30 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку 03.06.2021 у розмірі 162 307,20 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 скасовано в частині розміру стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2020 по 03.06.2021.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково:

- зобов`язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2020 по 03.06.2021 у сумі 86 368, 86 грн;

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

26 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 за нововиявленими обставинами.

Як на підставу для перегляду вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами, позивачка послалася на те, що апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої було ухвалено постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022, подано особою, яка не має права її підписувати.

Так, позивачка зазначила, що апеляційну скаргу від імені Житомирської обласної прокуратури було підписано Тетяною Романчук в порядку самопредставництва.

Водночас з листа Житомирської обласної прокуратури від 20.06.2024 за №27-362вих-24 позивачці стало відомо про наказ керівника Житомирської обласної прокуратури від 21.04.2021 «Про надання права представляти інтереси Житомирської обласної прокуратури в судах України в порядку самопредставництва», пунктом 2 якого головного спеціаліста Житомирської обласної прокуратури Тетяну Романчук було уповноважено представляти інтереси Житомирської обласної прокуратури в судах України шляхом визначення окремого обсягу повноважень (в порядку самопредставництва), а саме: вчиняти дії від імені юридичної особи (діяти в судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані сторонам, з правом підписання, подання процесуальних документів, посвідчення копій документів (без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відкликання та відмови від апеляційної, касаційної скарг, укладення мирової угоди).

Позивачка доводить, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень повноважень осіб, які здійснюють представництво інтересів юридичної особи або суб`єктів владних повноважень, а тому Тетяна Романчук не могла вважатися особою, яка здійснює самопредставництво Житомирської обласної прокуратури.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі №240/12762/21.

Відмовляючи в задоволенні заяви, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що обставини, на які посилається позивачка, у значенні КАС України, не є нововиявленими.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їхня наявність на час розгляду справи, а, по-друге, - ці обставини не були і не могли бути відомі особі заявнику на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» необхідно розглядати як сукупність цих двох умов, тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачка не довела, що обставини, на які вона посилається як нововиявлені, не могли бути їй відомі.

ІІI. Провадження в суді касаційної інстанції

30 вересня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, у якій вона просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі скаржниця зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 242, 311 та частини 1 статті 368 КАС України, що призвело до розгляду справи в непередбаченому процесуальним законом порядку.

Так, за доводами скаржниці, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 справу №240/12762/20 було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Скаржниця зазначає, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та / або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

З урахуванням викладеного відповідач доводить, що повідомлені позивачкою обставини не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів: Мацеднської В.Е., Уханенка С.А.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відпусткою судді Мацедонської В.Е. тривалістю понад 14 днів (у період з 20.08.2025 по 19.09.2025), призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів, Смоковича М.І., Уханенка С.А.

Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IV. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Згідно з частиною шостою статті 366 КАС України, відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.

Частинами першою, другою статті 368 КАС України передбачено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, процесуальним порядком розгляду заяви про нововиявленими обставинами є судовий розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі № 1440/1634/18, від 21.07.2022 у справі №580/1954/20, від 05.04.2024 у справі №640/19623/19.

У цьому контексті Суд зазначає, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 за нововиявленими обставинами.

Водночас, всупереч викладеним положенням КАС України, суд апеляційної інстанції вирішив проводити її розгляд в порядку письмового провадження.

У згаданих постановах Верховного Суду у справах № 1440/1634/18 та №580/1954/20 зазначено, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Отже, розгляд справи в непередбаченому процесуальним законом порядку, зокрема, в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

Пунктом 3 частини третьою статті 353 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 скасувати.

Справу №240/12762/21 направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: М.І. Смокович

С.А. Уханенко