Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.11.2018 року у справі №822/5962/15
Ухвала КАС ВП від 06.05.2019 року у справі №822/5962/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 822/5962/15

адміністративне провадження № К/9901/12036/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 822/5962/15

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Хмельницького міськрайонного суду, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Л. В. Кузьменко, В. Б. Шидловський, К. С. Франовська) від 21 березня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Хмельницького міськрайонного суду, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною повернуто позивачу.

2. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року визнано неповажними наведені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали зазначити поважні (об`єктивні непереборні обставини), які перешкоджали скаржнику звернутися до суду з апеляційною скаргою в установлені строки та порядку.

4. 25 лютого 2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, яке вмотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали позивачем отримано у відділенні поштового зв`язку лише 28 січня 2019 року, оскільки з 16 січня 2019 року по 23 січня 2019 року скаржник разом із дружиною перебував поза межами України, а саме у Єгипті. На підтвердження доводів, зазначених у клопотанні апелянтом додано копію свого закордонного паспорту з відмітками про перетин кордону, копію договору на туристичне обслуговування та копію ваучера.

5. У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в повному обсязі, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 березня 2019 року продовжив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги з метою надання доказів вручення позивачу ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року працівниками відділення поштового зв`язку за місцем проживання саме 28 січня 2019 року.

6. 18 березня 2019 року позивач направив суду довідку за підписом начальника міського відділення поштового зв`язку № 27 м. Хмельницький, зі змісту якої вбачається, що позивач - ОСОБА_1 орендує (користується) у вказаному відділенні поштового зв`язку поштову скриньку за № 1585, у яку поштові відправлення поміщаються у день їх надходження, без підпису отримувача.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача, оскільки недоліки вказані в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не усунуті.

8. 02 травня 2020 року не погоджуюсь з вказаною ухвалою позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

9. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів: судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів: Данилевич Н. А., Шарапи В. М.) від 20 травня 2019 року клопотання скаржника задоволено та поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05 червня 2019 року.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року № 762/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

13. Станом на 21 травня 2020 року письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що до довідки за підписом начальника міського відділення поштового зв`язку № 27 м. Хмельницький скаржником не додано жодних належних та допустимих доказів на спростування відомостей наявних у матеріалах справи, а саме щодо вручення йому поштового відправлення - оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. За таких обставин станом на 21 березня 2019 року, з урахуванням строку перебігу поштової кореспонденції, недоліки вказані в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не усунуті.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ

15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

16. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що підпис у зворотному повідомленні про отримання ухвали суду першої інстанції 17 січня 2019 року не позивача, а листоноші 27-го поштового відділення зв`язку. Ці обставини підтвердженні даними довідки начальника цього поштового відділення зв`язку. Оскільки з 16 січня 2019 року по 23 січня 2019 року скаржник разом із дружиною перебував поза межами України, а саме у Єгипті, позивач 17 січня 2019 року ухвалу суду першої інстанції отримати не міг фізично.

17. Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що копію оскарженої ухвали суду першої інстанції він виявив у поштовій скринці № 1585 27-го поштового відділення зв`язку м. Хмельницького 28 січня 2019 року після повернення з Єгипту, а 4 лютого 2019 року подав на неї апеляційну скаргу (2 та 3 лютого 2019 року вихідні).

18. Позивач стверджує, що якщо навіть припустити, що копію оскарженої ухвали суду першої інстанції позивач отримав не 28 січня 2019 року, а 24 січня 2019 року, тобто у день коли повернувся з Єгипту, оскаржив її 04 лютого 2019 року, то вклався у передбачений статтею 295 КАС України 15-денний строк на її апеляційне оскарження, і у суду апеляційної інстанції були всі законні підстави його поновити, проте він цього не зробив, позбавивши позивача у такий спосіб на доступ до правосуддя.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

21. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

22. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

23. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

28. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. Частиною 3 статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

30. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).

31. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

32. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

33. Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

34. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

35. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

36. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

37. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

38. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

39. Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року постановлено в порядку письмового провадження. Копію оскаржуваної ухвали позивачем отримано 17 січня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією отриманою з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта». Таким чином, останнім днем для звернення з апеляційною скаргою є 01 лютого 2019 року. Апеляційна скарга скаржником подана 04 лютого 2019 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) тобто, зі збігом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

40. Разом з тим, у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, позивачем було вказано, що копію оскаржуваної ухвали позивачем отримано у відділенні поштового зв`язку лише 28 січня 2019 року, оскільки з 16 січня 2019 року по 23 січня 2019 року скаржник разом із дружиною перебував поза межами України, а саме у Єгипті. На підтвердження вказаних доводів, зазначених у клопотанні скаржником додано копію свого закордонного паспорту, копію договору на туристичне обслуговування та копію ваучера.

41. Відтак, відповідно до наданих доказів скаржника позивач фактично не мав можливості ознайомитися з копією судового рішення та безпосередньо реалізувати своє право на апеляційне оскарження. При цьому, слід звернути увагу, що апеляційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення позивача за кордону та є свідченням того, що позивач вчинив усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, тобто у діях позивача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом.

42. Одночасно, Верховний Суд зазначає, що з`ясовуючи питання дотримання вищевказаного строку. необхідно, в контексті обставин кожної конкретної справи, звертати увагу на усі доводи особи-заявника; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до подання апеляційної скарги та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

43. Відтак, суд апеляційної інстанції, відмовляючи за таких обставин у поновленні строків на апеляційне оскарження та внаслідок цього відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, належним чином не врахував доводів позивача, не з`ясував, не дослідив та не дав правової оцінки наведеним позивачем обставинам, що призвело до порушення права позивача на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).

44. З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки доводам скаржника щодо наявності (чи відсутності) підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

45 За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

46. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

47. Згідно частини четвертої статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

48. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

49. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження..

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року скасувати, а справу № 822/5962/15 направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов