Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №810/2354/16

адміністративне провадження №К/9901/15956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (головуючий суддя - Панова Г.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області,

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області, Відповідач - 1) та Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Броварський ВП ГУ НП в Київській області, Відповідач - 2), в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.12.2016):

- визнати незаконним та скасувати Наказ № 54 о/с від 09.02.2016 року "По особовому складу" ГУ НП в Київській області, в частині звільнення ОСОБА_2;

- визнати незаконним та скасувати Наказ № 338 від 06.07.2016 року о/с "По особовому складу" ГУ НП в Київській області, в частині звільнення ОСОБА_2;

- поновити ОСОБА_2 на займаній посаді начальника ізолятора тимчасового тримання Броварського ВП ГУ НП в Київській області;

- зобов'язати ГУ НП в Київській області виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 13.02.2016 року по дату призначення на посаду головного наукового співробітника відділу досліджень проблем національної безпеки та оборони Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України, точніше по 08.10.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ НП в Київській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати, а в справі прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що атестація позивача була проведена атестаційною комісією у межах наданих повноважень та у спосіб, який був передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, що спростовує висновки про порушення проведення атестування позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року).

Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема п. 3 р. І.

Зі змісту наказу про проведення атестації суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Суд зазначає, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII). У Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, тому наказ ГУ НП в Київській області №54 о/с від 09.02.2016 року, в частині, що стосується ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді начальника ізолятора тимчасового тримання Броварського ВП ГУ НП в Київській області.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа