Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №804/20059/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №804/20059/14

адміністративне провадження №К/9901/8468/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Прудника С.В. від 24 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 08 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський будівельник» до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський будівельник» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просило: 1) визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки та оформлення результатів такої звірки у формі довідки від 11 липня 2014 року №94/2200/33984492; 2) визнати протиправними дії щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період грудень 2013 року та січень 2014 року на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 11 липня 2014 року №94/2200/33984492; 3) зобов'язати відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість Товариства за грудень 2013 року та січень 2014 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що дії відповідача по проведенню зустрічної звірки вчинені ним з порушенням податкового законодавства; внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, оскільки за результатами проведення зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймалися й, відповідно, не узгоджувалися, дії відповідача по внесенню до зазначеної вище інформаційної системи даних на підставі висновків довідки від 11 липня 2014 року №94/2200/33984492 є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, позов задоволено повністю.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковим органом було порушено порядок проведення зустрічної звірки, встановлений пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України; дії відповідача щодо самостійної зміни в електронній базі даних «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів» лише на підставі довідки про проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подачі уточнюючих декларацій, є протиправними та порушують права позивача.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки проведення зустрічної звірки, а також внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, перевірка цієї інформації є обов'язком податкового органу та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

На підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки по Товариству щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Обрій Інвест» за грудень 2013 року та січень 2014 року, за результатами якої складено довідку від 11 липня 2014 року №94/2200/33984492, згідно висновків якої не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом.

На підставі вказаної довідки відповідачем здійснено коригування показників податкової звітності позивача в аналітичній системі «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»; податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу грошових зобов'язань не приймалось.

Верховний Суд не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків, виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, дії контролюючого органу з проведення зустрічної звірки та зі складання довідки за її результатами є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Інформація, внесена до електронної бази даних на підставі довідки про проведення зустрічної звірки без прийняття податкових повідомлень-рішень, є службовою, використовується контролюючими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. Це в однаковій мірі стосується і дій контролюючого органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 17 листопада 2015 року (справа №21-1852а15) та від 01 грудня 2015 року (справа №21-3133а15).

У справі, яка розглядається, суди встановили, що на підставі довідки про проведення зустрічної звірки податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалось.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства, які спрямовані на оскарження дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки та включення до інформаційної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформації, отриманої за результатами такої звірки, задоволенню не підлягають, оскільки внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Пунктом 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко