Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №820/5904/16

адміністративне провадження №К/9901/186/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуКиївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ)на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 (головуючий суддя - Мар'єнко Л.М.) Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 (колегія у складі суддів: Бегунц А.О., Старостін В.В., Резнікова С.С.)у справі №820/5904/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доКиївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській областіпровизнання дій протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1. звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ, у якому, з урахуванням уточнень та зміни предмета та підстав позову, просила: визнати неправомірними дії ОДПІ щодо призначення проведення фактичної перевірки на підставі наказу № 788 від 23.09.2016; скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.10.2016 № 0001614000 у сумі 18277 грн. 82 коп.; скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.10.2016 № 0001624000 у сумі 17000 грн. 00 коп.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0040921304 у сумі 1 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначала про те, що не здійснювала роздрібний продаж підакцизного товару, а тому не мала обов'язку отримувати для цього виду господарської діяльності ліцензії та використовувати касовий апарат. При цьому вважає, що відповідач порушив процедуру проведеної такої перевірки, а зафіксовані факти в акті містять неточності та суперечать дійсним обставинам.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 позов задоволено частково. Скасовані рішення ОДПІ про застосування фінансових санкцій від 19.10.2016 № 0001614000, № 0001624000. Скасовано податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 20.10.2016 № 0040921304. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не доведено факт реалізації алкогольних напоїв (пива) за адресою здійснення господарської діяльності позивача, оскільки відсутній розрахунковий документ щодо придбання вказаного товару, а також будь - які інші докази такої реалізації. Також не доведено факту зберігання алкогольних напоїв (пива) суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1. за вказаним місцем. Крім того, в ході судового розгляду відповідачем не надано доказів здійснення контрольної розрахункової операції, зокрема, чеку, акту повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки, акту отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача.

Разом з тим, суди зауважили про наявність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки господарської діяльності Підприємця, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки, відмовлено.

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволенні позову, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується на те, що оскаржені рішення та податкове повідомлення-рішення, прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №481/95-ВР), так як позивачем здійснювалась реалізація підакцизних товарів без отримання відповідної ліцензії, та не подавалась заява про внесення місця зберігання даних товарів до Єдиного реєстру.

Відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної з 03.10.2016 по 05.10.2016 фактичної перевірки позивача з питань розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, оформлення належним чином трудових відносин з найманими особами, правильності нарахування, виплати заробітної плати найманим особам, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОДПІ складено акт від 06.10.2016 №2913/20-31-40-08/1937418583.

Згідно вказаного акта податковим органом, що позивач зберігав алкогольні напої у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру та здійснював їх реалізацію без ліцензії, чим допустив порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР. Звідси порушив вимоги статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, так як не проводив розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.

На підставі акту перевірки ОДПІ винесені рішення від 19.10.2016 №0001624000, №0001614000, якими нараховані штрафи: у розмірі 17000 грн. 00 коп. і 18277 грн. 82 коп. відповідно. Крім того, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0040921304 про нарахування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 1 грн.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Надаючи оцінку вказаним положенням законодавства, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відповідач не зміг довести належними та допустимими доказами факт реалізації підакцизного товару як і його невірне зберігання. При цьому, такий факт спростовується належними доказами, що наявні в матеріалах справи, наданими позивачем, в тому числі показаннями свідків, які опитані судом першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не місять спростування вказаним обставинам, що свідчить про її необґрунтованість.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені судами обставини у справі, судова колегія касаційної інстанції погоджується із незаконністю спірних рішень ОДПІ, які підлягають скасуванню. З таких же підстав підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення, оскільки воно прийнято з урахуванням контрольної закупки алкогольної продукції працівниками ОДПІ, сумнів щодо її реалізації якої вже зазначено.

Підсумовуючи наведене, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник