Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа № 804/2845/17

адміністративне провадження № К/9901/2608/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/2845/17

за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі судді Чабаненко С. В.) від 04 грудня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення його до повного переліку вкладників,які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № 26309002002701 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11 лютого 2015 року № 77463;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Ю. П. внести доповнення та включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку НОМЕР_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11 лютого 2015 року № 77463;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Ю. П. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ст. 99, 100 КАС України у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження та не порушенням питання про його поновлення, а також у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору; надано тридцяти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року на підставі абз. 2 ч.4 ст. 189 КАС України.

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відзив до суду касаційної інстанції не подано.

8. Касаційна скарга не містить будь-яких клопотань.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження виходив із ненаведення апелянтом об'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ненаданням жодного доказу, зазначеним у клопотанні обставинам, які б об'єктивно перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою в строк, встановлений ст. 186 КАС України.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що про існування ухвали суду про залишення адміністративного позову без розгляду від 13 травня 2017 року випадково дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень та одразу після отримання у встановленому законом порядку оскаржуваної ухвали в суді першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою. Жодних офіційних документів безпосередньо від Дніпропетровського адміністративного окружного суду по даній справі не отримувала. Крім того, зазначає, що адреса, яка вказана в позовній заяві та апеляційній скарзі та за якою проживає, з моменту звернення до адміністративного суду не змінювалась. Проте, жодних поштових повідомлень про необхідність звернення до поштового відділення для отримання пошти від Дніпропетровського окружного адміністративного суду на її адресу не надходили, а отже вона не була обізнана про направлення судом першої інстанції ухвали суду від 13 травня 2017 року, що було підтвердженого поверненням до суду конверту за закінченням строку зберігання, який наявний в матеріалах справи та підтверджує зазначені обставини. Тому вважає, що строк на апеляційне провадження пропущений з поважних причин та підлягав поновленню судом апеляційної інстанції.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

12. Частиною 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення) встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; відповідно до вказаної норми апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

13. Судом встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду від 13 травня 2017 року подана до суду 04 жовтня 2017 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, без клопотання про його поновлення.

14. За правилами ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. На виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надано докази про сплату судового збору та заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначено, що про існування оскаржуваної ухвали дізналась випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також про те, що за вказаною у позові та апеляційній скарзі адресою вона не отримувала поштових повідомлень щодо отримання пошти від Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

16. Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції досліджено наведені скаржником обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та підстав для його поновлення, які обґрунтовано відхилені з посиланням на ненадання належних доказів неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

17. Зокрема, зазначено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 липня 2017 року. Копія ухвали від 13 травня 2017 року разом з супровідним листом направлялася на адресу позивача, яка зазначена в адміністративному позові, проте конверт повернувся на адресу суду за закінченням строку зберігання.

18. Як встановлено абз. 2 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

19. Наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки не підтверджують обставин, які б свідчили про наявність дійсних, об'єктивних, незалежних від волевиявлення сторони перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії.

20. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо відхилення доводів скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою позивача.

21. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що позивач, при зверненні з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою, як сторона, яка зацікавлена в їх розгляді та прийнятті, мав протягом розумного інтервалу часу цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Проте, як слідує з матеріалів справи, позивач з травня 2017 року по жовтень 2017 року не скористалася наданим їй процесуальним правом звернутися у межах розумного строку із запитом про розгляд його адміністративного позову.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі № 804/2845/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддІ:

Т. О. Анцупова

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб