Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2018 року у справі №804/11/15
Ухвала КАС ВП від 21.02.2018 року у справі №804/11/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №804/11/15

касаційне провадження №К/9901/16776/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 (суддя - Коршун А.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до директора Департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України Чумаченко Ю.І, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.04.2017 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткової постанови у справі.

Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах члена організації ОСОБА_2, оскаржила це рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.08.2017 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії цієї ухвали.

Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах члена організації ОСОБА_2, оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.08.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, а саме - Закону України «Про громадські об'єднання», Закону України «Про судовий збір», оскільки громадські організації без статусу юридичної особи не являються платниками судового збору. Також скаржник просив постановити окрему ухвалу про грубі порушення норм матеріального та процесуального права, допущені суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Коршуном А.О., та направити таку ухвалу до Вищої ради правосуддя.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.02.2018 прийняв касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 13.02.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно преамбули Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Поняття громадського об'єднання наведене у статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання», відповідно до положень якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Пунктом 2 частини першої статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведений вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, серед яких відсутні громадські організації без статусу юридичної особи.

Частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Приймаючи рішення про залишення без руху апеляційної скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах члена організації ОСОБА_2, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд правомірно виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Крім того, Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах члена організації ОСОБА_2, не зверталась до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору та не підтвердила право на звільнення від його сплати з посиланням на відповідний закон.

Верховний Суду складі Касаційного адміністративного суду відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника про те, що громадські організації без статусу юридичної особи не являються платниками судового збору, оскільки Закон України «Про громадські об'єднання» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містять положень щодо звільнення від сплати судового збору громадських організацій без статусу юридичної особи.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017, тому у задоволенні касаційної скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах члена організації ОСОБА_2, слід відмовити та, як наслідок, відсутні підстави для постановлення окремої ухвали щодо судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Коршуна А.О.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна