Історія справи

Верховний

Суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018

м. Київ

К/9901/1178/17

155/897/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 20.09.2017 (головуючий суддя Адамчук Г.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Улицького В.З., суддів Гулиди Р.М., Кузьмича С.М.) у справі № 155/897/17 за позовом ОСОБА_2 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про:

а) визнання протиправною відмови Локачинського об'єднаного Управління пенсійного фонду України у Волинській області від 03.04.2017 у призначенні пенсії ОСОБА_2 за віком на пільгових умовах;

б) зобов'язання Локачинського об'єднаного Управління пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію, як трактористу-машиністу, що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, починаючи з 24.03.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не зараховано до загального трудового стажу деякий час роботи позивача трактористом в ПОСП Агрофірма «Хлібороб».

3. Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 20.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, позов задоволено повністю.

4. У поданій касаційній скарзі Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що частина пільгового стажу роботи позивача трактористом-машиністом не підтверджується документально, що унеможливлює призначення йому пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

6. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що він понад 26 років пропрацював в колгоспі на посаді тракториста-машиніста, а тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2017 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку).

8. Листом від 03.04.2017 №1378/02-47 відповідачем відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії з мотивів відсутності у позивача необхідного загального трудового стажу та пільгового стажу.

9. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стаж роботи позивача трактористом-машиністом, не зарахований Пенсійним фондом, підтверджується документально та показами свідків, а відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IV. ОЦІНКА СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Згідно з п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

13. За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років.

14. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування до загального трудового стажу позивача певний час його роботи на посаді тракториста з мотивів, що в трудовій книжці позивача містяться суперечливі записи, дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

15. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

16. Суди попередніх інстанцій проаналізували наявні в матеріалах справи докази, заслухали свідків та встановили, що відповідно до посвідчення тракториста-машиніста першого класу серії Г №771361 ОСОБА_2 має право працювати на зазначеній посаді. Посвідчення видано 02.03.1987 (стаж роботи з 03.03.1976).

17. Відповідно до архівної довідки трудового архіву Горохівського району Волинської області від 07.02.2017 №68/01-27 по книгах обліку розрахунків по оплаті праці ПОСП «Агрофірма «Хлібороб» за 1976-2002 проходить ОСОБА_2 В довідці відображається кількість відпрацьованих людиноднів та його заробітна плата за кожний рік.

18. Допитані під час судового розгляду у суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що ОСОБА_2 тривалий час, більше двадцяти років працював трактористом на різних тракторах в колгоспі, який потім перейменовано в ПОСП агрофірма «Хлібороб».

19. На підставі зазначеного, суди дійшли обґрунтованих висновків, що ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі і його стаж роботи тракториста-машиніста складає 25 років 7 місяців та 14 днів, а загальний стаж - більше 26-ти років.

20. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

21. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

22. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

24. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

25. У справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

27. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 20.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб