Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.08.2018 року у справі №766/5006/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 766/5006/17

адміністративне провадження № К/9901/59171/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01.03.2018 (суддя Гаврилов Д. В. )

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (колегія у складі суддів Стас Л. В., Турецької І. О., Градовського Ю. М. )

у справі № 766/5006/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.23.03.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2016 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, згідно ~law4~ весь період навчання в Університеті внутрішніх справ як військову службу, роботу в Суворовському РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області, роботу в органах прокуратури Херсонської області, загальною тривалістю станом на 30.09.2016 22 роки 6 місяців згідно довідки прокуратури Херсонської області від 30.09.2016 №11-698вих-16;

- зобов'язати відповідача забезпечити гарантії незалежності прокурора щодо належного пенсійного забезпечення, що передбачені ~law5~ та призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до ~law6~ у розмірі 60 % від середньомісячного заробітку з дня звернення, тобто з 30.09.2016.

2. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.07.2018, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення №159 від 05.10.2016 управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ "Про прокуратуру" 14.10.2014 №1697-VII;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від
14.10.2014 №1697-VII увесь період навчання в Університеті внутрішніх справ як військову службу, роботу в Суворовському РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області, роботу в органах прокуратури Херсонської області, загальною тривалістю станом на 30.09.2016 22 роки 6 місяців згідно довідки прокуратури Херсонської області від 30.09.2016 №11-698 вих-16;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ у розмірі 60 відсотків від середньомісячного заробітку з дня звернення, тобто з 30.09.2016;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 640 грн.

3. У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2018 було відкрито провадження у справі.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. ОСОБА_1 працює в органах прокуратури.

6.30.09.2016 позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - ~law11~).

7. Рішенням, оформленим протоколом від 05.10.2016 №159, відповідач відмовив у призначенні пенсії за вислугу років.

8. Відмову мотивовано тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 VIII (далі - Закон №213) з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону "Про прокуратуру".

9. Позивач з таким рішенням не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відмова Пенсійного фонду у призначенні пенсії за вислугу років є протиправною, оскільки при призначенні пенсії відповідач повинен керуватись ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, що набрав чинності з 15.07.2015, згідно положень якого, позивач має достатній загальний стаж та стаж роботи на прокурорських посадах для призначення пенсії за вислугу років.

11. Відповідач подав заперечення на позов, яке мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтованими. Окрім того, відповідач посилається на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №766/12481/16-а, яка набрала законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Визнаючи протиправною відмову та зобов'язуючи відповідача призначити позивачу пенсію, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після набрання чинності ~law14~ питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регулюється ~law15~, відповідно до цієї норми Закону позивач на момент звернення до органу Пенсійного фонду мав право на призначення пенсії за вислугу років.

13. Також суд апеляційної інстанції, зазначив, що позовні вимоги у справі № 766/12481/16-а не є тотожними, оскільки позивачем порушувались вимоги щодо призначення пенсії на підставі різних норм права, зокрема, у справі №766/12481/16-а - на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII, в той час як у цій справі позивач просить призначити пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що норма ~law18~ в частині непризначення пенсії за вислугу років відповідно до ~law19~ не визнана неконституційною, тому в органу Пенсійного фонду відсутні підстави для незастосування цих положень Закону.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач покликається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає, що доводи відповідача про аналогічні підстави та предмет позову у цій справі та справі №766/12481/16-а є помилковими.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

17. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Розглядаючи справу №766/12481/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 скасував рішення судів попередніх інстанцій та вийшовши за межі позовних вимог задовольнив позов частково: зобов'язав Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити з 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, як особі, яка на день звернення (30 вересня 2016 року) із заявою про призначення пенсії, мала вислугу років - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

У тій справі Суд дійшов висновку про те, що:

"на час звернення позивач до відповідача із заявою (30 вересня 2016 року) про призначенням пенсії набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від
14.10.2014 № 1697-VІ.

У зв'язку з набранням чинності Закон України "Про прокуратуру" втратили чинність положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII в частині визначення осіб, які мають право на призначення пенсії за вислугу років та розміру такої пенсії.

У свою чергу, статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІ визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Як встановлено судами, на момент звернення (30 вересня 2016 року) позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії, загальна вислуга років позивача склала 22 роки 6 місяців, в тому числі на посадах прокурорів - 17 років 11 місяців 15 днів.

Враховуючи вказані положення статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що стаж роботи позивача на час його звернення до відповідача є достатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІ.

19. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що позовні вимоги у справі № 766/12481/16-а не є тотожними, оскільки позивачем порушувались вимоги щодо призначення пенсії на підставі різних норм права, зокрема, у справі №766/12481/16-а - на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII, в той час як у цій справі позивач просить призначити пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.

20. З урахуванням виходу Верховного Суду за межі позовних вимог у справі № 766/12481/16-а, фактичні та правові підстави вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області збігаються і ця справа є тотожною до справи, що розглядається.

21. Однак зазначеної постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а не існувало на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції і, відповідно, суди не могли її врахувати.

22. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №766/5006/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб