Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2019 року у справі №826/5259/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа №826/5259/16

адміністративне провадження №К/9901/7232/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/5259/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т. Р., суддів Файдюка В. В., Чаку Є. В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В. В., оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта банк", та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року, у розмірі 24 054 грн 51 коп., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідач протиправно не включив її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке не включення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року, у розмірі 24 054 грн 51 коп., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року щодо визнання нікчемним договору № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта банк", та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину - провадження у справі закрито.

Судами встановлено, що 13 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая", згідно з яким сума вкладу складає 1090,00 доларів США.

Того ж дня між позивачкою та ПАТ "Дельта Банк" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 004-08522-130215, згідно з якою п. 1.8 останнього сторони домовились викласти в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений."

13 лютого 2015 року ОСОБА_2 були перераховані кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 1090,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 13 лютого 2015 року та випискою по угоді 004-08522-130215 від 13 лютого 2015 року за період з 13 лютого 2015 року по 02 жовтня 2015 року.

Разом з цим, постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 жовтня 2014 року №692/БТ Банк віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 8 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 2 жовтня 2015 року № 181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на два роки до 4 жовтня 2019 року.

Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 4 жовтня 2019 року.

Також встановлено, що після початку процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на офіційному веб-сайті Фонду (http://www. fg. gov. ua) розміщено оголошення, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.

Разом з цим, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав встановлених законом.

На час перевірки, Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо встановлення обмежень по операціям щодо виплат за вкладом позивачки, на підставі пункту 3 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами перевірки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015 року.

Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі щодо договору, укладеного позивачем з ПАТ "Дельта Банк". Дії щодо виявлення договорів, що є нікчемними, здійснювала комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується протоколом засідання від 15 вересня 2015 року.

Відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи, відкритого в ПАТ "Дельта Банк", що, на думку відповідача, свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування, про що позивачку було повідомлено листом від 3 грудня 2015 року № 05-3189658.

Позивачка, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, а також у зв'язку з відсутністю її в реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що грошові кошти в розмірі 1090,00 доларів США 13.02.2015 з рахунку ОСОБА_1 було повернуто на рахунок ОСОБА_2, а тому підстав для їх відшкодування позивачці немає.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову виходив з того, що позивачка є вкладником банку, на якого розповсюджуються гарантії на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду у межах гарантованої суми, оскільки кошти були повернуті банком на її рахунок.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що перерахування грошових коштів на депозитний рахунок позивачки відбулось з банківського рахунку іншої особи та в період дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі-Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

~law7~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ~law8~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно з положеннями ~law9~ Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law10~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law11~.

Зі змісту вказаних норм можна зробити висновок, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої ~law12~.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до ~law13~ протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (~law15~).

Згідно з ~law16~ уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ~law17~, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини 5 статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов'язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

Сума банківського вкладу, яка була розміщена позивачкою відповідно до договору банківського вкладу, станом на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 2 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", перебувала на її депозитному рахунку.

Встановлено, що кошти на депозитний рахунок позивачки були зараховані шляхом перерахунку з рахунку іншої особи відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору.

Однак, Уповноваженою особою позивачку не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Як зазначалось, відповідач вважає нікчемним укладений позивачкою та банком договір банківського вкладу (депозиту) з підстав, визначених ~law18~, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи.

Проте, згідно з положеннями частини 1 статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, зарахування коштів з рахунку однієї особи на банківський рахунок іншої не суперечить законодавству України, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

При цьому, у спірних правовідносинах договором банківського вкладу, з урахуванням додаткової угоди, передбачено можливість зарахування вкладу на рахунок, зокрема, шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.

Таким чином, зарахування вкладу на рахунок шляхом перерахування коштів з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи не становило порушення законодавства.

Відповідач не довів, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивачка отримала перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Водночас, апеляційним судом також встановлено, що грошові кошти 17 вересня 2015 року були спрямовані банком на рахунок ОСОБА_2, у зв'язку з застосуванням наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 004-08522-130215. При цьому, 23 вересня 2015 року перенаправлені на рахунок позивачки.

Відповідно, матеріалами справи спростовано твердження відповідача про відсутність на рахунках позивачки вищезазначених грошових коштів. Доказів, на підтвердження відсутності на рахунку позивачки грошових коштів у розмірі 1090,00
доларів США відповідачем до суду не надано.

Отже, оскільки вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law19~.

Посилання відповідача на те, що договір укладено в період дії постанови Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014, відповідно до якої Банку було заборонено укладання будь-яких договорів банківського вкладу, є безпідставними, оскільки доказів винних дій саме позивачки щодо укладення такого договору та її обізнаності про існування відповідної постанови, як і відомостей про наявність судових рішень відносно посадових осіб Банку, якими б встановлювався факт їх винних дій по укладенню договору, відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Також колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року щодо визнання нікчемним договору № 004-08522-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта банк", та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину, з огляду на таке.

Згідно із ~law20~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law21~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Уповноваженої особи.

Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (~law22~) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вказаних позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанцій, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року у справі №826/5259/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду