Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2020 року у справі №808/891/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №808/891/17

адміністративне провадження №К/9901/43388/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у складі судді Лазаренка М.С. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю. (головуючий), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду, уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича про зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. щодо невключення повної інформації до списку (переліку) вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати протиправною;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу, ОСОБА_1 , а саме 34192,95 грн.;

1.3 - зобов`язати Фонд скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, щодо внесення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу гарантованої виплати у розмірі 34192,95 грн.

2. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково.

2.1 Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. щодо невключення повної інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1

2.2 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. внести зміни до Переліку вкладників шляхом надання до Фонду додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 34192,95 грн за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.

2.3 У решті позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не довів в установленому порядку факт нікчемності як договору банківського рахунку від 29 квітня 2014 року №980-015-000000002, так і проведеної 19 травня 2016 року транзакції (перерахування та зарахування) коштів на поточний рахунок позивача, і, відповідно, правомірність застосування наслідків такої нікчемності.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 29 квітня 2014 року №980-015-000000002.

3.2 За умовами цього Договору позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

3.3 Відповідно до умов вказаного договору банк зобов`язувався здійснювати розрахунковео-касове обслуговування цього рахунку за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта.

3.4 19 травня 2016 року у межах вказаного договору на рахунок позивача зараховані грошові кошти в сумі 34100,00 грн від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-015-000222089 від 15 квітня 2016 року» як повернення позики.

3.5 Також 19 травня 2016 року на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» зараховані кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в розмірі 92,95 грн як оплата процентів по договору №980-015-000222089 від 15 квітня 2016 року.

3.6 15 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладений договір №980-015-000222089 Капітал + (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

3.7 Відповідно до пункту 1.2 договору ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів 33 100,00 грн, строк користування коштами - не більше 182 дні, кошти передаються - з дати укладання цього договору по 14 жовтня 2016 року, розмір процентів за користування коштами - ставка: 31,68% річних після утримання податку з таких процентів.

3.8 На виконання договору позивачем внесено на вкладний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в банку суму грошових коштів у розмірі 34 100,00 грн, які повернені разом з процентами 19 травня 2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».

3.9 22 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.

3.10 Постановою Правління Національного банку України від 27 квітня 2016 року №295/БТ «Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року», введено певні обмеження діяльності ПАТ «Банк Михайлівський».

3.11 18 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення права вимоги №1805.

3.12 Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язалось відступити банку права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк, в свою чергу, зобовязався оплатити права вимоги.

3.13 19 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення права вимоги №1, згідно з умовами якого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язалось відступити банку права вимоги, що належать ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами.

3.14 До договорів складені реєстри кредиторів та акти приймання-передачі кредитних справ.

3.15 У реєстрі кредитних договорів міститься Перелік кредитних договорів, права за якими відступається банку, відповідно до якого банк придбав права вимоги за 106 265 кредитними договорами на загальну суму 1 061 074 939,79 грн за ціною 870 000 000,00 грн.

3.16 На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13 червня 2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

3.17 Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.

3.18 Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Ю. надалі за відповідним рішенням Фонду повноваження ліквідатора перейшли до Волкова О.Ю.

3.19 Згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті Фонду, ліквідаційна процедура введена на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

3.20 Листом від 16 вересня 2016 року №3Г1(К)/8830/1 відповідач-1 повідомив позивача з посиланням на статті 215, 216 Цивільного кодексу України, статтю 31, пункти 7-9 частини третьої статті 38 Закону України від 3 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) про нікчемність правочину, а саме: переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року в сумі 92,95 грн з призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-015-000222089 від 15 травня 2015 року» в сумі 34100,00 грн з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-015-000222089 від 15 квітня 2015 року» на рахунок № НОМЕР_1 , який належить позивачу.

3.21 Також відповідно до довідки про стан рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» від 16 вересня 2016 року №3Г1(К)/8830 станом на 19 травня 2016 року залишок на вказаному балансовому рахунку становить 0,00 грн.

3.22 Одночасно представником ПАТ «Банк Михайлівський» позивача повідомлено, що зарахування 19 травня 2016 року коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в розмірі 92,95 грн, 34100,00 грн є нікчемним правочином в силу положень статті 215 ЦК України та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

4.2 Крім того, уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

7. Так, відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

8. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

9. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

10. Згідно частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

11. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

12. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

13. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

14. Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

15. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що переказ коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача визнано нікчемним на підставі пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

17. Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

18. Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

19. Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

20. Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року №1736-VІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №4452-VI.

21. Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

22. У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

23. При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

24. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

25. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.

26. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

27. Ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте помилково вказав у резолютивній частині про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду і з цим висновком погодився суд апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу третього резолютивної частини рішення суду першої інстанції, виклавши у наступній редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ».

28. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача в супереч постанови Національного банку України №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», оскільки вказана постанова була прийнята під грифом «Банківська таємниця», а тому позивач з об`єктивних підстав не міг знати про прийняття НБУ такої постанови.

29. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», задовольнити частково.

Змінити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови Запорізького адміністративного суду від 27 червня 2017 року у такій редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ".

У решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін